На російськомовній частині сайту розміщено нову публікацію - наукову працю Голови Богословсько-канонічної комісії УАПЦ архієпископа Уманського Іоана "Еклезіологія преподобного Максима Сповідника та сучасність". Продовжуючи наукову традицію київського патролога С.Епіфановича, автор досліджує еклезіологічні погляди преподобного, які виявляються актуальними і для сучасної православної богословської думки. Звертаж увагу, що статтю написано на висококому науковому рівні, зі залученням першоджерел та сучасної наукової літератури.

На російській версії нашого сайту з"явилися дві цікаві публікації. Це Заява Представництва УАПЦ в м. Москва з питання юрисдикційної приналежності Якова Кротова та інтерв"ю нашої журналістки Лесі Зорі з головою Представництва архієпископом Уманським Іоаном. Ми радимо Вам проглядати обидві версії нашого інтернет-видання, оскільки вони часто не співпадають.

КИЇВ. 02.03.2007. В приміщенні Патріархії під головуванням Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Митрополита МЕФОДІЯ відбувся Архієрейський Собор Української Автокефальної Православної Церкви. Учасники Собору обговорили актуальні питання життя УАПЦ та стан стосунків між УАПЦ та іншими Православними Церквами України.
Заслухавши звіти єпархіальних архієреїв, Собор висловив стурбованість агресивною діяльністю глави УПЦ КП «патріарха» Філарета, що проводить агітацію за приєднання парафій УАПЦ до УПЦ КП без згоди правлячих єпископів УАПЦ. Заслухавши доповідь Голови Богословсько-канонічної комісії УАПЦ Високопреосвященного Архієпископа ІОАНА, Собор затвердив Висновок цієї комісії щодо неможливості євхаристійного та молитовного спілкування між єпископатом і духовенством УАПЦ та главою УПЦ КП Філаретом (Денисенко). З цього приводу було прийнято спеціальну Постанову.
«Вважаючи УАПЦ невід'ємною частиною вселенського Православ'я», -  зазначається у ній, -«ми не можемо ігнорувати одностайну позицію Помісних Православних Церков щодо "патріарха" Філарета. Тому ми вважаємо неможливим євхаристійне та молитовне спілкування між єпископатом і духовенством УАПЦ та "патріархом" Філаретом». Як зазначили архієреї УАПЦ, це рішення може бути змінено, якщо Вселенський Константинопольський Патріархат та інші Помісні Православні Помісні Церкви «позитивно розглянуть Апеляцію «патріарха» Філарета та нададуть йому повну канонічну реабілітацію». Учасники Собору також прийняли Звернення до єпископату, духовенства та вірних УПЦ КП, в якому архієреї УАПЦ закликають єпископат цієї Церкви до перегляду концепції об’єднання православних Церков в Україні та виправлення канонічних помилок.
З цього приводу у Зверненні сказано: «Українська Автокефальна Православна Церква не прагне бути суддею владики Філарета, оскільки він ніколи не належав до нашої Церкви. Однак, ми прагнемо, щоб автокефальний устрій Української Церкви та патріарший сан її предстоятеля були якнайскоріше визнані повнотою Православ'я. Натомість через дії владики Філарета впродовж 1992-2006 років ідея автокефалії Української Церкви була дискредитована в очах багатьох українських православних християн, що помилково ототожнили її з «канонічною анархією» та «розколом». Більш того, завдяки низці канонічних помилок, що були допущені українським автокефальним рухом, Україна стало асоціюватися з поняттям розколу для багатьох православних ієрархів світу».

Як зазначено у Зверненні, сьогодні «кожен має пожертвувати власними інтересами заради об'єднання Українського Православ'я». Об'єднану Українську Церкву, за переконанням єпископату УАПЦ, має очолити нова постать, ієрарх, що має беззаперечний канонічний статус.

«Предстоятель УАПЦ Блаженніший Митрополит Мефодій неодноразово наголошував, що готовий відмовитися від головування в нашій Церкві, якщо такий крок буде слугувати об'єднанню Церков. На жаль, на аналогічний крок досі не зважився Патріарх УПЦ КП Філарет. Натомість саме його постать викликає сьогодні суперечки в Україні та православному світі. Служіння Глави Церкви полягає в тому, щоб об'єднувати. Але, владика Філарет є сьогодні символом роз'єднання. Адже загальновідомо, що саме його постать блокує сьогодні можливість об'єднання УАПЦ та УПЦ КП. Тому ми закликаємо «патріарха» Філарета добровільно піти з посади предстоятеля та цим кроком пришвидшити як об'єднавчі процеси в Українському Православ'ї, так і визнання автокефалії Української Церкви Помісними Православними Церквами», – сказано у Зверненні.
З огляду на завантаженість Високопреосвященного архієпископа ІОАНА в якості Голови Богословсько-канонічної комісії УАПЦ, Архієрейський собор звільнив його від керування Кримською єпархією та благословив бути вікарієм Київської єпархії з титулом «Уманський». Водночас керуючим Кримською єпархією призначено Висикопреосвященного ПЕТРА, Архієпископа Каффського і Готського, екзарха західної Європи.

власна інформація

КИЇВ.01.03.2007. В приміщенні Патріархії УАПЦ відбулась чергова зустріч комісій Української Православної Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви.

Зі сторони УАПЦ в ній взяли участь: Високопреосвященніший АНДРІЙ, митрополит Галицький (Голова комісії УАПЦ з діалогу з УПЦ); Високопреосвященніший ІОАН (Голова богословсько-канонічної комісії УАПЦ); протоієрей Микола Кавчак (Львівська єпархія). Зі сторони УПЦ в переговорах взяли участь: Високопреосвященніший Митрофан (керуючий справами УПЦ, Голова комісії УПЦ по діалогу з УАПЦ); протоієрей Микола Забуга (ректор КДАіС УПЦ, голова відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ); архімандрит Іосаф (Губень) викладач КДАіС, а також клірик Київської єпархії священик Петро Зуєв (на правах спостерігача з дорадчим голосом).

Сторони обмінялися думками про сучасну релігійну ситуацію в Україні, архієпископ Митрофан зробив доповідь про роботу останнього архієрейського собору УПЦ та її сучасне життя. В свою чергу митрополит Галицький АНДРІЙ розповів присутнім про сучасне життя УАПЦ та агресивну поведінку щодо УАПЦ представників УПЦ КП.

Голова Богословсько-канонічної комісії УАПЦ Архієпископ ІОАН доповів про завершення науково-дослідницької роботи комісії щодо питання євхаристійного та молитовного спілкування єпископату УАПЦ з главою УПЦ КП «патріархом» Філаретом.

Підсумовуючи результати зустрічі, Голова комісії УАПЦ по діалогу з УПЦ митрополит Галицький Андрій зазначив: «В ці дні Великого посту ми мали змогу подивитись в очі один одному і обговорити всі ті питання, які хвилюють всіх нас – архієреїв, духовенство і народ. Розкол в українському Православ’ї приносить багато шкоди для всіх нас. Треба вирішувати наші проблеми крок за кроком. Такий діалог сприяє усуненню непорозумінь і перешкод на шляху до єдності, до єдиної Чаши, щоб мир і любов були в нашій Церкві». Архієпископ Херсонеський і Кримський Іоанн, голова Богословсько-канонічної комісії УАПЦ зазначив: “Найважливіше, що в нас є – це бажання почути один одного. Виходячи з цього, можна зробити оптимістичний прогноз. Як засвідчила сьогоднішня зустріч, у нас дуже близькі позиції, зокрема, відносно «Київського патріархату» та голові цієї організації». На архієрейському соборі УАПЦ буде представлено висновок богословської комісії щодо можливості молитовного євхаристійного спілкування з Філаретом. Ми готові дати негативну відповідь щодо можливості такого спілкування. Робота комісій УПЦ та УАПЦ – це великий крок вперед у нашому діалозі, і працюючи на цій ниві, рано чи пізно, ми прийдемо до того, аби підписати угоду».

В свою чергу прокоментував підсумки переговорів і архієпископ Митрофан. «Сьогодні відбулась чергова зустріч двох комісій –УПЦ і УАПЦ. Ми обговорили низку конкретних питань, які б сприяли відновленню єдності українського Православ’я. Ми вважаємо за доцільне організувати за підсумками зустрічі прес-конференцію і донести інформацію про виконану роботу до журналістів та широких мас суспільства. Процес відновлення єдності дуже складний, але цей шлях необхідно пройти. Є надія, що, з Божою допомогою, наша єдність стане реальністю і ми будемо єдині біля Чаши Христової».

власна інформація

АНКАРА. 30  листопада. Повага релігійної свободи має стати одним з критеріїв при вступі до Європейської Спільноти, заявили у четвер у спільній декларації Патріарх Константинопольський Варфоломій та Папа Римський Бенедикт XVI.

Вони підкреслили важливість християнських цінностей для Європи. Папа закликав християн «знову усвідомити європейське коріння, традиції, а також християнські цінності та надати їм нового життя».
За думкою Патріарха та Папи, ЄС також має бути охоронцем захисту релігійних меншин. При цьому вони піддали критиці ситуацію, що складається зі забезпеченням таких прав у Туреччині.
Туреччина  – світська країна, 95% населення якої сповідає іслам. Місцеві християни, особливо православні, відчувають на собі низку обмежень та вважають, що наближення країни до ЄС позитивно відіб’ється на розвиткові ситуації.

Спільна декларація Патріарха Варфоломія та Папи Бенедикта XVI була оголошена після закінчення літургії, яку патріарх Константинопольський відслужив в Свято-Андріївському соборі, розташованому на території Патріархату у стамбульському кварталі Фанар. Папа був присутній на літургії, але не співслужив Патріархові.

У вівторок, на початку візиту Папа Бенедикт XVI підтримав намагання Туреччини вступити до ЄС.

повідомляє interfax

Як повідомляє офіційний сайт візиту Папи Римського в Константинопольський Патріархат, 29 листопада в міжнародному аеропорту імені Ататюрка Патріарх Константинопольський Варфоломій I зустрічав Бенедикта XVI. Його супроводжували архієпископ Димитрій (Грецька Православна архієпископія Америки) і митрополит Пергамський Іоанн, співголова Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною та Римсько-Католицькою Церквами. Після прибуття в місто Понтифік поїхав у Фанар - район Стамбула, в якому знаходиться резиденція Патріарха Константинопольського.

Варфоломій I привітав Папу в Патріаршому кафедральному соборі святого Георгія у Фанарі. У цього невеликого храму немає купола, тому що в Османській імперії куполи могли бути тільки в мечетей. Немає й хреста на вході, тому що хрест - релігійний символ.

Нагадаємо, що Варфоломій I і Бенедикт XVI раніше вже зустрічалися. Програмою нинішнього візиту Понтифіка в Туреччину передбачені три зустрічі з Патріархом Константинопольським.

Варфоломій I розповів про відповідальність, що несуть папи і патріархи у справі примирення Православної та Католицької Церков. У свою чергу, Бенедикт XVI заявив, що його візит у Константинопольський Патріархат покликаний «стимулювати взаєморозуміння й прагнення до повної єдності». Папа згадав «важливі події, які зміцнюють нашу відданість справі повного возз'єднання католиків і православних» і назвав спільну декларацію Папи Павла VI і Патріарха Афінагора «мужнім рішенням забути про анафему 1054 року», «документом, написаним у дусі віднайденої любові». «Знаки цієї любові, - сказав Папа, - виявилися в численних деклараціях про спільність у поглядах і в багатьох важливих діях».

Під час церемонії, яка, по суті, була святковим вечірнім богослужінням, були виконані сім антифонів. П'ятий антифон був написаний спеціально з нагоди візиту в Стамбул Папи Павла VI - у пісні висловлюється радість Константинопольської Церкви з приводу прибуття «спадкоємця апостола Петра». На церемонії читався уривок з книги пророка Захарії, що розповідає про те, як народи Сходу й Заходу зійдуться в Єрусалимі.

Папа і Патріарх поклонилися мощам двох великих константинопольських святителів - Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Після взяття в 1204 році Константинополя хрестоносцями їхньої мощі були вивезені в Рим. У листопаді 2004 року Папа Іоанн Павло II приніс офіційні вибачення за взяття візантійської столиці, й мощі були повернуті в Константинопольський Патріархат. Після урочистої частини відбулася приватна бесіда Патріарха і Папи.

30 листопада, у день пам'яті святого апостола Андрія - небесного заступника Константинопольського Патріархату, Папа Римський буде присутній на Божественній літургії в церкві святого Георгія, після якої очікується підписання спільної декларації. Як зазначають спостерігачі, декларація не стане значним кроком на шляху до єдності, хоча й має певне значення, особливо у світлі нещодавнього відновлення роботи Змішаної православно-католицької богословської комісії.

Нагадаємо, що це перший офіційний візит Предстоятеля Римсько-Католицької Церкви в Константинопольський Патріархат за останні 27 років. Попередній відбувся в 1979 році, коли Патріарх Димитрій приймав у Стамбулі Папу Римського Іоанна Павла II.

повідомляє Patriarchia.ru

У середу, 22 листопада, під час засідання Священного Синоду УПЦ була оприлюднена інформація Блаженнішого Митрополита Володимира про роботу Синодальної комісії УПЦ по діалогу з УАПЦ.

Нагадаємо, що наприкінці 2005 року на ім'я Предстоятеля УПЦ Його Блаженства, Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України від керівництва УАПЦ надійшло письмове звернення з пропозицією відновити діалог, розпочатий ще у 1995 році. Однак, в силу певних обставин його було перервано. Своїм рішенням від 9 лютого 2006 року (журнал №4) Священний Синод УПЦ благословив його відновлення. За останній час було проведено дві зустрічі, на яких були сформульовані найважливіші проблеми, що вимагають обговорення і вирішення.

В результаті Синод схвалив роботу Комісії та її позицію в переговорному процесі з УАПЦ, а також благословив брати участь в засіданнях Комісії та в переговорному процесі в якості спостерігача з правом дорадчого голосу клірику Київської єпархії священику Петру Зуєву.

Члени Синоду також заслухали рапорт митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея про звільнення його з посади Голови Синодальної комісії УПЦ по діалогу з УАПЦ. Головою Синодальної комісії був призначений архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан.

повідомляє www.orthodox.org.ua

На російській версії нашого сайту опубликовано відкриту лекцію Голови Богословсько-Канонічної Комісії УАПЦ архиєпископа Іоана під назвою "Аскетична система преподобного Максима Сповідника". Лекція була прочитана в рамках діяльності Вищої християнсько-гуманітарної школи - спеціальної навчальної програми Центру богословських студій, що діє в Києві з 2002 р. Присвячуючи свою розвідку С.Л.Епіфановичу, пише владика Іоан, ми бажаємо ще раз підкреслити те виключне значення, яке цей патролог має для відчизняної богословської школи. Доповідь архиєпископа Іоана можна прочитати тут:  http://www.orthodox-dialogue.org.ua/ru/analitics/6.html

власна інформація

У четвер, 12 жовтня, згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви та Архієрейського собору УАПЦ, в приміщенні Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ відбулася чергова робоча зустріч комісій вищезгаданих Церков по діалогу з відновлення єдності Православ'я в Україні.

У заході від Української Православної Церкви взяли участь архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків протоієрей Миколай Забуга та викладач Київської духовної академії архімандрит Іоасаф (Губень). Українська Автокефальна Православна Церква була представлена Головою Комісії з боку УАПЦ Високопреосвященнішим Митрополитом Галицьким Андрієм та митр. протоієреєм Віталієм Данчаком.

Члени комісії обмінялися думками щодо сьогоднішньої міжконфесійної ситуації в Україні. Учасники зустрічі говорили і про взаємовідносини між вірними різних юрисдикцій на парафіяльному рівні. Ці відносини, на думку учасників зустрічі, мають бути більш толерантними. Міжюрисдикційні дискусії можуть мати місце й корисні, але вони мають проходити у богословській площині та вестися у дусі взаємоповаги. Не зважаючи на юрисдикційне розділення та канонічні проблеми, духовенство й паству обох Церков об'єднує спільне віровчення та спільний обряд, соціальна та благодійна діяльність.

Учасники дійшли одностайної думки про важливість комісії з діалогу між юрисдикціями, а також обговорили порядок подальшої роботи

власна інформація

«Іран є не тільки розсадником ідей ісламістського фундаменталізму, але й мусульманською країною з найбільшою кількістю переходів громадян з ісламу в християнство», - переконаний президент християнської організації «Голос мучеників» Том Уайт.

У своїй книзі «Іран: безнадійний для Бога» він описує життєві історії семи іранських християн, які раніше сповідували іслам. Основний висновок його праці - один з найконсервативніших режимів у світі не може перешкодити розповсюдженню євангельської проповіді. «Ми всі обговорюємо можливі відповіді тероризму. Ця книга присвячена одній з наймолодших націй у світі, 70% представників якої молодше 30 років, та її зверненню до Христа», - пише автор.

Він констатує, що сьогодні кількість переходів іранських мусульман у християнство дуже велика - близько 500-600 людей щомісяця. «Ми зустрічалися з іранцями, як у країнах Європи, так і в самому Ірані. Коли вони знайомляться з ученням Христовим, то спочатку дивуються, а потім починають цікавитися», - говорить Т.Уайт. За його словами, в Ісламській республіці відбувається зростання кількості християнських віруючих, не дивлячись на жорстку політику президента-мусульманина і вузького кола його соратників.

Згідно з даними американської Комісії з міжнародної релігійної свободи, уряд Ірану «причетний до систематичних порушень релігійної свободи, враховуючи арешти, тортури і покарання переважно через релігійні погляди обвинуваченого». Християни в Ірані «продовжують залишатися об'єктом насильства, арештів, переслідувань, від чого багато з них прагнуть врятуватися втечею». Проте тут видно промисел Божий, коли, не дивлячись ні на що, люди пізнають істинного Бога і Спаса нашого Ісуса Христа та йдуть дорогою до Нього.

Jesus Christe.ru

Згідно з даними міжнародних організацій з захисту прав християн, щороку 170 тисяч християн у всьому світі гинуть смертю мучеників, близько 200 мільйонів християн піддаються переслідуванням і дискримінації за свої релігійні переконання. Такі цифри були зазначені в декларації про сучасне переслідування християн, нещодавно підписаній на екуменічному з'їзді в Бланкенбурзі (Східна Німеччина) представниками православної, католицької та протестантської конфесій.

У документі, що називається Бланкенбурзька прокламація, зазначається, що в сучасній Європі християни всіх конфесій піддаються під гаслами толерантності репресіям і утискам аж ніяк не толерантного характеру.

Автори документу говорять про небезпеку зростання антихристиянських настроїв у законодавстві, академічному житті й шкільній освіті. Сьогодні, за їхніми словами, вчені, які вірять у Бога-Творця, піддаються публічному наклепу, а пересічні християни, які не бажають іти на компроміс зі своєю совістю, зіштовхуються з глузуваннями й кар'єрними перешкодами.

Такі приховані проблеми, сказано в документі, можуть незабаром перерости у відкриті переслідування. При цьому загроза європейським християнам, вважають автори Бланкенбурзької прокламації, може бути з різних сторін - з боку глобалізації, що сприяє формуванню тоталітарних режимів, синкретизму й ісламу.

Європа, зазначається в документі, може бути примусово ісламізована, що супроводжується повсюдним впровадженням норм шаріатського права, і ця небезпека збільшуватиметься в міру подальшого скорочення корінного європейського населення.

Інтерфакс-релігія

Плани Папи Бенедикта XVI дозволити католицьким священикам служити месу латинською мовою та за давнім Тридентським обрядом з невдоволенням зустріли багато кліриків у Франції - на батьківщині традиціоналістського схизматичного руху в католицизмі.

П'ять французьких єпископів і 30 священиків підписали лист, у якому просять Папу не йти назустріч послідовникам архієпископа Марселя Лефевра та іншим традиціоналістам, які не визнають реформи II Ватиканського Собору (1962-1965). На цьому соборі замість Тридентської була написана нова Ватиканська меса, що має служитися місцевою мовою тих країн, де вона відбувається. Нещодавно в пресі з'явилися публікації, згідно з якими Бенедикт  XVI планує дати дозвіл простим священикам звершувати Тридентську месу.

Ця меса ввійшла в практику Католицької Церкви в 1570 році. Різниця полягає не тільки в богослужбовій мові, але й у стилі звершення служби - Ватиканська меса передбачає, що священик стоїть лицем до віруючих, які вголос моляться разом з ним. Більш давня практика вимагає, щоб священик мовчки стояв до парафіян спиною.

Лист протесту, опублікований французькими католицькими газетами, засвідчує, наскільки неоднозначно такий крок Святого Престолу може бути сприйнятий віруючими й духовенством.

Відродження латинського богослужіння «створить великі труднощі, особливо для тих, хто вірний II Ватиканському собору», - заявив в інтерв'ю газеті «La Croix» єпископ Тулузький Робер Ле Галль, один з прелатів, що підписалися під листом. Більшість священиків, які підписали відозву до Папи, - молоді клірики. Звертаючись до понтифіка, вони просять допомогти їм «служити світу такому, який він нині, а не поринати в літургійне життя минулих століть».

Після II Ватиканського собору католицьким священикам було практично заборонено служити месу латиною (це було можливо тільки з персонального дозволу єпископа). Представники схизматиків стверджують, що це - головна перешкода до відновлення їхнього повного спілкування з Римом. Глава заснованого Лефевром «Товариства святого Пія X» єпископ Бернар Фелле заявив, якщо заборона буде знята, він і його паства повернуться в лоно Церкви. Водночас «лефевристи» будуть як і раніше виступати проти інших реформ II Ватиканського собору, залишаючись «лояльною опозицією» всередині Церкви, підкреслює Фелле.

Ця позиція традиціоналістів викликає протест французьких прелатів і кліриків. Крім реформи богослужіння, II Ватиканський собор багато в чому визначив різні сторони життя Католицької Церкви - цей собор уперше засудив антисемітизм середньовічного християнства й визнав необхідність діалогу з іншими конфесіями. «У цієї схизми дуже глибокі богословські причини. Не можна робити вигляд, начебто архієпископ Лефевр порвав відносини з Церквою тільки через Літургію», - заявив в інтерв'ю газеті «La Vie» єпископ Клод Дажен.

Архієпископ Лілля Жерар Дефуа нагадав про те, що багато членів «Товариства святого Пія Х» пов'язані з радикальними правими політичними силами і найчастіше насильницькими методами захоплювали церкви.

Благовіст-інфо