У зв'язку з 20-річчям вбивства відомого російського священика, письменника і проповідника отця Олександра Меня Болгарію відвідає брат Олександра - Павло Вольфович Мень. Він приїде на запрошення Богословського факультету Софійського університету. Павло Мень є головою Російського фонду Олександра Меня. 29 січня, у п'ятницю, відбудеться зустріч з ним, на якій буде показано фільм про Олександра Меня і представлені книги пастиря. Російський гість поділиться своїми особистими спогадами і відповість на запитання присутніх. 30 січня на Богословському факультеті відбудеться наукова сесія, присвячена Олександрові Меню. Будуть представлені доповіді з тем, пов'язаних з його життям та творчістю

Єпископи напівавтономної Критської Церкви відповіли згодою на пропозицію Константинопольського Патріарха отримати турецьке громадянство, що дозволить їм висувати свої кандидатури на посаду Вселенського Патріарха. Кілька місяців тому Патріарх Варфоломій направив лист, адресований всім старшим ієрархам Вселенського Патріархату (за винятком ієрархів так званих «Нових земель» в Північній Греції), в якому повідомляв їх, що вони можуть, якщо побажають, подати заяву на отримання турецького громадянства. Першими на пропозицію відгукнулися чотири молодших за віком критських єпископи, а потім і Священний Синод Критської Церкви також розглянув це питання і одноголосно вирішив прийняти цю пропозицію. Згідно з повідомленням грецької газети «Те пароніт», позитивну відповідь дали також ієрархи Додеканесу, єпископи ж Вселенського Патріархату в Америці відхилили пропозицію.

В основі ініціативи Вселенського Патріархату не лише прагнення до розширення кола ієрархів, які можуть брати участь у виборах Патріарха, але й прагнення до визнання «міжнародного статусу» Патріархату в суперечці з турецьким урядом, який вважає, що Патріархія представляє тільки грецьких віруючих в Туреччині і отже відкидає її «Вселенський характер». У цьому ж контексті, варто розглядати і заклик до єпархій Патріархату в Європі та Америці юридично закріпити хоча б один з об'єктів нерухомості за Патріархатом,

З візантійською пишнотою відсвяткував Константинопольський Патріархат Хрещення. На березі Босфору відбувся чин освячення води в присутності багатьох віруючих стамбульців і гостей міста, які приїхали на свято з різних країн.

Зранку в Патріаршій церкві Св. Георгія Побідоносця літургію відслужив Вселенський Патріарх Варфоломій. У службі взяли участь також митрополит іосиф Приіконісійский, Мелітон, митрополит Філадельфійський, Димитрій, митрополит Севастійський і екзарх Пафлагонійській, Еммануїл, митрополит Гальський, архімандрити, ієромонахи, священики, четверо патріарших дияконів і багато іподияконів. На святі Хрещення в Стамбулі грецький уряд було представлено Янісом Панаретосом та іншими офіційними особами, в тому числі і грецьким послом у Туреччині Васіліосом Борновасом.

Після літургії св. Іоанна Златоуста Вселенський Патріарх Варфоломій, єпископи, клірики й віруючі попрямували до набережної Фанару. Поліція заздалегідь блокувала рух по головній морській набережній. 5 поліцейських автобусів з сотнею поліцейських блокували сусідні вулиці. Вони, однак, радше спостерігали за хресним ходом, ніж охороняли його від можливих провокацій. Безпрецедентна кількість людей брала участь у хресній ході - близько трьох тисяч вірян заповнили до краю весь простір навколо Патріархії і причалу морського вокзалу Фанару.

Хресний хід попрямував до берега бухти Золотого Рогу, що знаходиться приблизно в 500 метрах від Патріаршого храму Св. Георгія. Тут Патріарх за традицією кинув Святий Хрест у води бухти. Ангельський спів півчих обох крилосів під керівництвом протопсалта Леонідаса Астеріса і архонта лампадарія Іоанна Харіатідіса надав додаткову красу урочистості, зйомки якої транслювались в прямому ефірі для мільйонів телеглядачів по національному грецькому телебаченню. Потрапивши на таке свято, мимоволі уявляєш, з якою пишнотою на цьому місці століттями дотримувалася традиція Хрещення.

Ось, нарешті, з'явилося суденце з п'ятнадцятьма сміливцями на борту, готовими стрибнути в крижану воду Золотого Рогу, щоб зловити кинутий Патріархом Святий Хрест. Наймолодшому - юнакові у віці близько 18 років, явно кортіло чимшвидше стрибнути у воду. Його досвідченіші товариші терпляче чекали стартового сигналу. І ось в небо Стамбула злетіли три білих голуби, випущених на волю Патріархом. Старт! ...

В цьому році виповнюється вісім літ з моменту поновлення традиції кидати Святий Хрест у води Босфору, яка була перервана з відомих політичних причин. Сміливець, який зумів витягнути Хрест з води, був нагороджений пам'ятними сувенірами.

Новообраний Сербський Патріарх Іриней, сказав у своїй першій проповіді, проголошеній в Бєлградському кафедральному соборі, що він цілком усвідомлює важливість обов'язків, покладених на нього. «Зазвичай, коли обирають нового Патріарха, ведеться, щоб він представив свою програму. У мене немає програми. Моя програма Євангеліє і слова Христа: «Ідіть і навчіть ...», - сказав Патріарх Іриней. Він також підкреслив значення соборного принципу в житті Церкви, яким він буде керуватись: «Патріарх тільки один, і я сподіваюсь на братню допомогу Архієрейського Собору ..., тому що всі ми повинні бути єдині в житті Церкви». Патріарх Іриней також висловив сподівання, що всі будуть сприяти тому, щоб Церква Христова була спокійним і безпечним притулком для всіх, але пам'ятала і про головне завдання - допомоги «мученицькому Косово»: «Косово це наш світ, наша Свята Земля і наш Єрусалим» і додав, що офіційна церемонія його вступу на посаду відбудеться в стародавньому центрі Сербської Патріархії - місті Печ, розташованому в Косово, після чого учасники церемонії відвідають монастирі Дечани і Грачаниця, позбувшись яких «Сербія залишиться без розуму і без душі». «Якщо ми забудемо про Косово, воно також забуде про нас», - сказав новий Патріарх.

Митрополит Чорногорії Амфілохій, який був місцеблюстителем патріаршого престолу, передав символи патріаршої влади - скіпетр і панагію, новому Патріархові.

У храмі були присутні прем'єр-міністр Сербії Мірко Цвєткович та інші політики, спадкоємець сербського престолу Олександр, представники Римо-Католицької Церкви в Белграді. Делегації православних церков будуть присутні на офіційній інтронізації навесні.

 

«Патріарх обирається лише з єпископів і вікаріїв. Ті єпископи, які не мають єпархій і не є вікаріями, мають право голосу, але не можуть бути обраними. Те ж стосується і єпископів, які провели менше ніж п'ять років у своїй єпархії - вони можуть голосувати, але не можуть бути обрані», - сказав владика Іриней.

У трьох конвертах будуть  папірці з іменами трьох кандидатів на Патріарший престол, які набрали найбільшу кількість голосів. Після молитви в каплиці Святого Симеона Мироточивого один з найстаріших і найвпливовіших єпископів перемішає папірці з іменами і дістане один, передасть його головуючому на Соборі владиці, який і зачитає ім'я нового Патріарха.

За словами Іринея, порядок обрання Патріарха може бути змінено, але тільки в присутності Патріарха. Після обрання нового Патріарха, якщо він того забажає, і якщо Архієрейський Собор з ним погодиться, може бути відновлений пункт статуту Сербської Церкви, який передбачає обрання Патріарха Церковно-Народним Собором. Після відновлення Сербської Патріархії у 1920 році і до 1958 року п'ять Патріархів СПЦ: Димитрій, Варнава, Гавриїл, Вікентій і Герман обиралися більшістю голосів на Виборчих Соборах. Після Другої Світової війни комуністи стали все більше втручатись у справи СПЦ. Щоб вибір його наступника на престолі Св. Сави не проводився під тиском влади, Патріарх Герман на позачерговому Соборі, що відбувся 14-15 вересня 1967 року, запропонував змінити процедуру виборів голови СПЦ, і сербські єпископи прийняли цю пропозицію. Тоді були змінені статті 42 і 43 Статуту СПЦ і введений апостольський спосіб виборів - жеребкування. Саме так був обраний Патріарх Павло 1 грудня 1990.

 
За словами єпископа Іринея, новий сербський Патріарх буде обраний в перший же день проведення виборів - 22 січня. За його словами, голосування за кандидатів може розтягнутися на кілька раундів, поки виберуть трьох головних претендентів. В принципі, може статись, що вибори триватимуть і 23 січня, але він особисто не вважає, що так буде. Патріарх оселиться у своїй резиденції протягом тижня.

Щодо спекуляцій навколо виборів, єпископ Іриней сказав, що вони не виходять з Церкви і Церква не має нічого спільного з ними. «Це журналістські спекуляції. Можливо, комусь хтось не подобається, а іншому подобається, але це не стосується Церкви. Учасники Собору краще знають, що потрібно для блага Церкви і саме це буде визначальним при обранні нового Патріарха».
 
У Сербській Церкві мають право голосу 35 єпархіальних архієреїв, п'ять вікаріїв і чотири єпископи з так званої Охридської Архієпископії, яка була створена Сербською Церквою на території Македонії.

Священний Синод Румунської Православної Церкви підтримав ініціативу Румунського Патріарха Даниїла, і оголосив 2010 «роком Символу Віри і автокефалії Румунської Церкви» у зв'язку з 1685-річчям Першого Вселенського Собору в Нікеї (325 р.), і 125-річчям офіційного визнання автокефалії Румунської Церкви (1885 р.). Була розроблена комплексна програма, яка включає в себе релігійні, культурні та медійні заходи, які повинні сприяти місіонерській та душпастирській діяльності Церкви. Організатори сподіваються, що ці заходи допоможуть процесу катехизації та активують діалог Церкви і суспільства.

Священний Синод РПЦ вирішив у кожній єпархії організувати заходи у рамках національної програми, наприклад, конференції, наради і симпозіуми, публікації. Буде перевидана книга "Сто років автокефалії Румунської Православної Церкви" (1-е вид. 1987 р.), та інші історичні дослідження з цього питання. Буде підготовлено та видано збірку матеріалів про діяльність святих отців Нікейського собору (325 р.), що включає перелік імен учасників та відомості про них, у тому числі про святих з Добруджі, які згадуються у Синаксарі та інших історичних джерелах. Планується скликання двох великих національних конференцій – перша буде присвячена Нікейському соборові, а друга - автокефальному статусу Румунської Церкви.

І в цьому році підготовка до свята Різдва Христового у Віфлеємі була затьмарена сутичками між православними та вірменськими священнослужителями, які вже давно конфліктують перед великими християнськими святами, відстоюючи одні перед другими свої права на місцеві святині. Наразі приводом для зіткнення стало традиційне прибирання Віфлеємської базиліки Різдва Христового, що має сакральний характер і відбувається завжди напередодні однойменного свята. В офіційному релізі Єрусалимської Патріархії говориться: «Відповідно до сформованого статус-кво у Святій Землі, церква Різдва Христового у Віфлеємі прибирається раз на рік за декілька днів перед православним Різдвом, за участю представників трьох головних християнських громад, тобто греко-православної, францисканської і вірменської. Порядок прибирання храму визначається паломницькими домовленостями, зафіксованими двосторонніми угодами. За цією схемою кожна громада прибирає своє місце в храмі, а потім вони разом прибирають місця, що спільно таки ними використовуються ».

У цьому році приводом для спалаху конфлікту стала спроба грецьких ченців почистити дах каплиці, на яку претендують вірмени. Минулого року, після аналогічного конфлікту, три громади підписали угоду за посередництвом Палестинської адміністрації і за особистої участі президента останньої - Махмуда Аббаса та керівника палестинської поліції. У документі йшлося, що відповідно до традиції підлогу каплиці мають мити вірмени, а дах - грецькі ченці. Щоб уникнути конфлікту, цього року під час прибирання храму був присутній Патріарх Єрусалимський Феофіл і начальник палестинської поліції у Віфлеємі, що, однак, не завадило відбутися зіткненням і цього разу. За словами православних ченців, вірмени провокують скандали під час великих свят, щоб привернути увагу та домогтися зміни статус-кво і більших богослужебних прав у базиліці Різдва Христового. На жаль, під час сутички постраждали духовні особи, що призвело до втручання спеціальних поліцейських сил, які розділили кордоном кліриків, які сперечаються за право молитися на тому місці, де народився Спаситель. Через конфлікт паломники, які прийшли, щоб бути присутніми на церемонії прибирання храму, змушені були залишитися поза церквою.

Міжправославна підготовча комісія, засідання якої проходили протягом двох останніх тижнів у Православному центрі Вселенського Патріархату в Шамбезі, завершила основну частину роботи. Тридцять представників чотирнадцяти помісних православних автокефальних церков - єпископи, священики і миряни - обговорили два питання з тих, що мають розглядатись на Всеправославному соборі і затвердили один документ (про автокефалію) частково і один (про автономію) повністю. Комісія оприлюднила комюніке офіційними мовами Передсоборних засідань - грецькою, французькою та російською (див. в розділі Документи).

У православному центрі Вселенського Патріархату в Шамбезі, передмісті Женеви, зібралися представники усіх помісних автокефальних і автономних православних церков. Вони будуть брати участь у черговій зустрічі підготовчого комітету, метою якої є підготовка текстів для V Всеправославної Предсоборної наради, яка, швидше за все, відбудеться наступного року. IV Всеправославна Предсоборна нарада проходила у цьому ж місті, в минулому році. На ній було розглянуто питання про канонічну організацію православної діаспори. Предсоборні наради відновили свою діяльність і в цьому році. Вони повинні підготувати Святий і Великий Собор Православної Церкви. Робоча зустріч у Шамбезі триватиме з 9 по 17 грудня, в ній візьмуть участь експерти більш ніж 30-ти православних церков. Головою комітету буде видатний грецький богослов і член Афінської Академії наук, Пергамський митрополит Іоанн, який очолює делегацію Константинопольського Патріархату.

 
На зустрічі будуть обговорюватися три теми: питання про автономію, про автокефалію і про диптихи. Диптихи являють собою списки Предстоятелів Православних церков, де вони оцінюються за старшинством (як правило, в залежності від древності Церкви). Саме цей порядок старшинства і став предметом суперечок, хоча претензії такого роду і засуджуються багатьма ієрархами, як такі, що суперечать Заповіту Христовому: «Хто хоче бути першим, нехай буде всім слугою».

Автономія і автокефалія є формами часткової і повної незалежності від місцевої православної церкви. Питання, що розділяє православних, таке: хто має право надавати ці права на автономію або автокефалію? Представники грецькомовних церков (Константинопольської, Олександрійської, Єрусалимської, Кіпрської і Елладської) вважають, що це прерогатива Константинопольського Патріархату. Представники ж інших церков, у тому числі й слов'янських, вважають, що така прерогатива може бути надана лише за згодою всі православних церков. Рішення цього суто теоретичного, на перший погляд, питання, дозволить знайти конкретні підходи до таких проблем, як становище Македонської Православної Церкви, Американської Православної Церкви та ін.

Папа і Патріарх Олександрійський Феодор вчора прибув з офіційним візитом до Греції. Через мітинги в центрі Афін, що зібрались у річницю вбивства грецького школяра Олександра Григоропулоса, офіційну зустріч у церкві Св. Діонісія Ареопагіта було скасовано. Архієпископ Афінський Ієронім зустрів у понеділок патріарха Феодора в аеропорту, офіційна ж зустріч відбудеться сьогодні в монастирі Петраки і продовжиться у Синодальній палаті, де Патріарх буде удостоєний найвищої відзнаки Грецької Православної Церкви.

 
Грецьке Агентство «Амен» опублікувало інтерв'ю з Феодором про місію Православної Церкви в Африці, про її проблеми та успіхи. За словами Патріарха, першим завданням Патріархату є організація нових митрополій та забезпечення персоналу митрополій вже існуючих. «Всі митрополії в Африці ведуть дуже активну місіонерську діяльність. Відомо, що африканці відрізняються своєю безпосередністю. Вислухавши місіонерів, вони або захоплюються, або виявляють байдужість. Але в будь-якому разі прийняття ними віри добровільне і свідоме», - зазначив Патріарх Феодор.

«На такому континенті, як Африка, де голод і злидні супроводжують життя більшості населення, Церква здійснює багато проектів, спрямованих на захист гідності людського життя і природи, дарів Божих, які однаково належать усім. Духовна діяльність Церкви, через молитву і любов, проявляється в різних планах - вона прагне і дати відповідь на духовні, екзистенційні пошуки людей і вирішити проблеми голоду і хвороб. Але важливо не забувати про основну мету Церкви - проповідь поганам. У всіх православних місіях нужденним дають одяг, їжу, надають медичну допомогу, пропонують освіту в школах місії, житлові будинки, професійну підготовку і т.д., але ніколи не запитують про релігійну приналежність людей. Для місіонерів немає ніякої різниці, при наданні гуманітарної допомоги, православний прийшов, чи католик, англіканин, буддист або атеїст - у цьому суть церковної місії. (...) При цьому часто переживаються великі моменти, по-справжньому знакові події, що залишаються глибоко закарбованими в серці. Людина починає чітко розуміти, що Христос є Той, Хто робить усе, що Він доповнює недосконалість нашої справи ... Скільки разів я опинявся серед сотень немовлят, підібраних нашими місіонерами серед сміття, де вони були кинуті через забобони і злидні місцевого населення, і ми повинні були подбати про цих немовлят у місіях. Після такого я всю ніч не міг спати, не міг звикнути до цієї реальності ... Це нещастя настільки велике, що «сучасне і розвинене суспільство» не в змозі його зрозуміти. Радісно, що люди приходять до нас і хочуть допомогти - працювати в місіях пастирями, лікарями або просто жертвують гроші на різні ініціативи. Дійсно, в Африці багато болю, але тут і щастя велике», - сказав Патріарх Феодор.

У цьому році виповнилося чотири роки від дня інтронізації Патріарха Єрусалимського Феофіла, 141 наступника Апостола Іакова, брата Господнього. «За ці чотири роки було відновлено чимало храмів і монастирів, величезна увага приділена просвітницькій діяльності, побудовані нові школи та покращено забезпечення вже наявних», - повідомляє прес-служба Патріархії в Єрусалимі. Так у Патріаршому будинку в Назареті відкрита нова православна школа «Благовіщення Пресвятої Богородиці», призначена для православних християн-арабів, яка обійшлася у 10 млн. шекелів. Патріарша бібліотека була реорганізована, величезна робота проведена також і з архівами. Патріархія залучила фахівців до відновлення давньохристиянських церков в Ізраїлі, Палестині та Йорданії. Були виплачені борги церквам та монастирям, покращено їхнє фінансове становище. Так, наприклад, було відновлено право власності на землю церкви Святого Прокопія, що знаходиться на південь від Єрусалиму, яку вона втратила через невдалі грошові операцій у минулому. Витрати, тільки на цей храм, складають 3 млн. євро.

«Патріархат займається благодійністю тому, що переслідує духовні і релігійні цілі, у нього немає жодних інших цілей», - сказав Патріарх Феофіл і додав, що Єрусалимський Патріархат є єдиною Церквою на Святій Землі, яка сама себе забезпечує, Її ченці та священики не отримують плату від грецького міністерства закордонних справ.

Протести серед православних арабів викликало рішення Єрусалимського Патріарха Феофіла звільнити від обов'язків заступника голови церковного суду в Аммані архімандрита Христофора, який має арабське походження. Як повідомив «Джордан таймс», близько 800 чоловік з різних районів Йорданії протестували минулого тижня в Аммані, закликаючи Патріарха Феофіла скасувати своє рішення. Вони відновили свої претензії, висунуті ними у 2007 році. Протестуючі вимагають збільшення числа християн-арабів в адміністрації Патріархії, де працюють, переважно, греки. Два роки тому це призвело до кризи у відносинах між урядом Йорданії і Патріархатом. Тоді уряд країни на прохання арабських православних християн скасував своє рішення про визнання Патріархом Феофіла. Криза була подолана лише завдяки дипломатичному втручання Греції.

Тепер арабські християнські громади відновили свої вимоги щодо більшої участі арабів у Священному Синоді Єрусалимської Патріархії. Вони наполягають на скасуванні обмежень для ченців негрецького походження в братстві Гробу Господнього, на відкритті арабської церковної школи та підвищенні зарплати вчителям в громадських школах. Демонстранти звинуватили патріарха Феофіла в тому, що він не виконав своєї обіцянки не віддавати в оренду церковні землі та нерухоме майно єврейським підприємцям, і навели приклад з 71 акром землі між Віфлеємом та Єрусалимом у місцевості Мар Еліас, що використивується таким чином. Директор Національної православної школи в Аммані Сахіх Азмі сказав: "Я повністю підтримую арабізацію керівництва Церквою. Ми повинні реалізувати цей план для досягнення своєї мети, і всі, у тому числі і мусульмани, повинні нас підтримувати".

Вчора, на своєму позачерговому засіданні, Св. Синод Грецької Православної Церкви ухвалив, що він згоден із збільшенням податку на свою нерухомість з 1 до 3%, але тільки на поточний 2009 рік і тільки щодо власності митрополії, але не храмів, монастирів та інших церковних юридичних осіб. Зі свого боку, міністр економіки Греції Георгій Папаконстантіну сказав, що уряд готовий почати діалог з Церквою з усіх спірних економічних питань, без будь-яких умов і з "нуля", і для цієї мети потрібно щоб Церква відправила двох людей на переговори. Він також заявив, що 3-відсотковий податок вводиться тимчасово - тільки на поточний 2009 рік, а в наступному році буде інша податкова ставка. Це підвищення обумовлене труднощами з державним бюджетом в умовах глобальної фінансової кризи. Буде обкладатися податком тільки та нерухомість, яка приносить прибуток.

 

Священний Синод Грецької Церкви в останні місяці різко протестував проти триразового збільшення податків на церковну нерухомість, і охарактеризував рішення уряду, як незаконне і таке, що викликає серйозний удар по церковній соціальній діяльності. Компроміс на 2009 р. досягнутий завдяки бажанню Церкви почати переговори з державою і допомогти грецькому народові в умовах кризи, хоча це й створить великі труднощі для церковної благодійності. У постанові Синоду говориться, що Грецька Церква підтримує 700 соціальних установ у країні і що її соціальна діяльність обходиться у 100 мільйонів євро на рік. Св. Синод погодився з іншими вимогами економічного міністерства, включаючи обмеження на вартість автомобілів митрополита, якщо вони будуть купуватися за державні гроші.