Болгарський парламент викреслив з поправок до нового Сімейного кодексу спірний текст, який легалізував фактичне співжиття чоловіків і жінок поза шлюбом. Проти легалізації співжиття "сучасних" пар проголосували 77 осіб, 7 були "за" і 8 утрималися.

 
Питання про те, чи буде законним співжиття без оформлення шлюбу, викликало гостру реакцію в суспільстві. Проти такої легалізації виступив Святійший Синод Болгарської Церкви. У своєму офіційному посланні Синод зазначив, що шлюб є однією з тих інституцій, на яких грунтується моральний добробут суспільства і які забезпечують його стабільність.

 
Прихильники легалізації фактичного співжиття вважають, що рішення парламенту порушує права позашлюбних дітей. "Десятки тисяч дітей не будуть мати батьків і відчують себе особами другого сорту через те, що ми такі моральні", - прокоментував результат голосування депутат від партії НДСВ Огнян Герджиков.

 
Голова правової комісії Янакі Стоілов, однак, заявив, що є аргументи і "за" і "проти" легалізації фактичного співжиття. За його словами, фактичне співжиття існує, але питання в тому, як його сприймає суспільство і чи призведе все це до того, що більша кількість новонароджених будуть мати встановленого батька.

 
Депутат Любен Корнезов від імені лівих сил виступив категорично проти легалізації фактичного співжиття. "І зараз пари можуть жити, не вступаючи в законний шлюб, ніхто їм не заважає", - заявив він. За його словами, не існує проблеми визнання батьками дітей, народжених у такому співжитті.
Разом з тим парламент вирішив, що жінки можуть зберігати прізвище чоловіка після розлучення. Депутати схвалили й укладання шлюбних контрактів. В них регламентуються майнові відносини між подружжям до і після шлюбу, утримання під час шлюбу і після розлучення і т.ін. Сімейні пари будуть вибирати між трьома видами майнових відносин – спільним володінням власністю, як то є зараз, окремішнім володінням та стосунками, обговореними у шлюбному контракті.

Найдревніший в столиці Болгарії храм Св. Софії, стародавні храми Св. Георгія Побідоносця та Св. Петка у центрі міста, Роженський Різдвяний монастир, свічковий завод в Іліянцях - ось лише деякі з тих церковних об'єктів, на які претендують розкольники з так званого альтернативного синоду " митрополита Софійського " Інокентія, повідомляє газета «Стандарт». Список, пред'явлений ними в суд, включає понад 100 храмів, монастирів та інших об'єктів церковної нерухомості.
Цілком можливо, що їх домагання увінчаються успіхом. 5 червня Європейський суд з прав людини у Страсбурзі відмовився розглядати апеляцію болгарського уряду на рішення цього суду від 22 січня, винесене на користь болгарських розкольників. Тоді Болгарія оскаржила рішення суду по так званій "справі Святійшого Синоду БПЦ (митрополита Інокентія) проти Болгарії", згідно з яким влада нібито незаконно втрутилася у внутрішньоцерковну суперечку, повернувши в 2002 році храми і монастирі, захоплені в 90-ті роки розкольниками, їх законному власнику - Болгарській канонічній Православній Церкві. Суд дав тримісячний термін сторонам, аби вони прийшли до згоди щодо компенсації, належної розкольникам. Рішення суддів остаточне і не підлягає оскарженню і перегляду.

 
Якщо до 5 вересня 2009 р. сторони не представлять суддям свої пропозиції і не домовляться між собою про справедливі компенсації, рішення буде прийняте судом в односторонньому порядку.
У Міністерстві правосуддя Болгарії запевнили, що уряд підготує необхідні пропозиції в зазначений термін.
У Святійшому Синоді Болгарської Православної Церкви поки що відмовилися коментувати рішення Європейського суду. "Синод буде засідати в понеділок, тоді й виступимо з офіційною заявою з цього приводу", - заявив головний секретар Св. Синоду єпископ Наум. "На які б церковні об'єкти не зазіхали розкольники Інокентія, вони не можуть вести про них переговори з державою або вимагати їх від неї. Вони належать БПЦ ", - прокоментував події Неврокопський митрополит Натанаїл.
Хоча останнє рішення суду сприятливе для розкольників, поки що вони можуть бути впевненими лише в тому, що уряд Болгарії компенсує їм витрати на процес - 8000 євро. Ця сума зазначена у рішенні європейських суддів.

 
"Ми підтвердимо в Страсбурзі всі наші вимоги щодо церковних об'єктів, які були насильно і протизаконно відібрані у нас", - заявив журналісту газети "Стандарт" отець Камен Барак, представник синоду розкольників.

Учора делегати Предсоборної Всеправославної наради в Шамбезі (7-13 червня) обговорили питання про створення єпископських ззібрань у країнах, де є православна діаспора. Передбачається, що вони будуть діяти як місцеві міжправославні синоди.

 
Порядок денний був таким: 1. Про головування на цих зібраннях архієрея найстаршої згідно з церковним диптихами юрисдикції (практично у всіх випадках це буде архієрей Константинопольської патріархії, оскільки її архієреї є в кожній країні). 2. Про те, що при прийнятті рішень у зібраннях єпископів, останні повинні керуватися принципом єдності, а не більшості.

 
У наступні три дні будуть обговорюватися ще два важливих положення про устрій православної діаспори у світі. Досягнута вчора згода вселяє надію, що делегати встигнуть успішно закінчити ту роботу, для якої вони і були спрямовані синодами помісних автокефальних церков.

Учора, в день П'ятидесятниці, відкрилась четверта Всеправославна передсоборна нарада в Шамбезі (Швейцарія). У храмі св. Апостоа Павла, що розташований на території православного центру Вселенської патріархії в Шамбезі, Пергамський митрополит Іоанн Зізіулас у співслужінні з присутніми представниками Православних Церков відслужили св. Божественну Літургію. Згідно з канонічними правилами головувати на засіданнях буде Пергамський митрополит, оскільки він очолює Константинопольську делегацію. У співслужінні брали участь делегати з Олександрійської, Антіохійської, Єрусалимської, Сербської, Болгарської, Грузинської, Кіпрської, Элладської, Польської, Албанської Православних Церков (в порядку старшинства честі, згідно з православними диптихами). Делегації Російської Православної Церкви, Румунської Церкви і Церкви Чехії і Словаччини вчора ще не прибули в Шамбезі і тому не брали участь у св. Літургії. Богослужіння велося грецькою, арабською, албанською, церковнослов'янською, сербською, польською, румунською, французькою та англійською мовами. На грецькій мові проповідував митрополит Іван Зізіулас, який і оголосив присутнім у храмі віруючим (близько 200 чол.) про відкриття передсоборної наради. Він висловив надію, що ця нарада "зміцнить ще більше православну єдність, тому що на Святому і Великому Соборі Православної Церкви вирішаться деякі внутрішні церковні питання, і це буде свідоцтвом перед світом про єдність всіх православних у Святому Дусі". Він подякував Адріанопольському митрополиту Дамаскіну (Папандреу), що був саме у св. олтарі, за його багаторічне сприяння у підготовці Великого Собору Православної Церкви (останні десять років митр. Дамаскін знаходиться на спочинку за станом здоров'я).

 
На св. Літургії співали відомі грецькі псалти (виконавці, які належать до традиційної школи співу).Хор очолювали два богослови, які закінчили Богословську школу на о. Халка - прот. Георгій Цеціс і Георгій Лемопулос, заст. голови Всесвітньої Ради Церков.

Патріарх Феодор ιι перервав на один день свій візит в Кенію, щоб відвідати 5 червня лекцію американського президента Барака Обами в Каїрському університеті. Відразу ж після лекції він зробив таку заяву для засобів масової інформації: "Наша Церква і стародавня Патріархія Олександрії та всієї Африки підтримує будь-які зусилля з розвитку гармонійного співіснування між християнами і мусульманами, типовий приклад якого ми бачимо в Єгипті. У цьому сенсі ми підтримуємо будь-які ініціативи в інтересах миру, дружби і любові між народами, незважаючи на те звідки йде ця ініціатива ". Олександрійський патріарх був запрошений єгипетським урядом відвідати лекцію Барака Обами як глава Православної Церкви в Африці. Потім він повернувся в Кенію, де в неділю відбудуться головні урочистості з нагоди 50-ї річниці з дня заснування місцевої митрополії Олександрійської Патріархії.

Патріарх Олександрійський Феодор II у зв'язку з 50 - річчям від дня заснування Кенійський митрополії Олександрійської Патріархії приїхав в Кенію. В області Еуасу (близько 30 км. Від Найробі) він зустрівся з православними масаями, які вітали його піснями та танцями. Олександрійська Патріархія має п'ять православних парафій в Кенії, чотири з них знаходяться біля підніжжя вулкана Кіліманджаро. Православні масаї зберігають свої традиції та звичаї. Про це говорилося і в посланні, з яким звернувся до них Патріарх під час зустрічі в селі: "Пам'ятайте, що Вам необхідно зберігати ваші традиції та звичаї". Про дітей Патріарх сказав: "Ці діти - майбутнє своєї батьківщини. Від них багато очікує Православна церква ".
 
Масаї почали долучатися до православ'я ще 30 років тому під впливом проповіді місцевого митрополита Макарія (Олександрійська Патріархія), якому Феодор II і висловив свою подяку. Митрополит Макарій подбав про переведення літургії та інших богослужебних текстів на мову цього народу. Він також заснував школу і лікарню, призначив стипендії здібним учням. Кілька молодих масаїв, які бажають присвятити своє життя служінню Церкві, навчаються в Патріаршій церковній школі, яка носить ім'я митрополита Макарія Кіпрського. Школа знаходиться в столиці Кенії Найробі. Патріарх Феодор II особисто вручив дипломи випускникам цієї школи.

Кіпрська Церква вибрала 29 травня, день падіння Константинополя (1453 р.), щоб оголосити про своє рішення подати позов проти Туреччини в Європейський суд з прав людини у зв'язку з "порушенням її прав і захопленням її власності" в північній частині Кіпру. На прес-конференції Кіпрський Архієпископ Хризостом II заявив, що настав час для Церкви "відреагувати на той факт, що нам не дозволяється відвідувати наші святі місця для богослужіння, хоча це є нашим невід'ємним правом". Він також звинуватив Туреччину в позбавленні кіпріотів-греків права на збереження православних церков в північній частині острова, стверджуючи, що вони "у будь-який час можуть зруйнуватися". У своїй заяві, зробленій в минулу неділю, архієпископ Хризостом звинуватив також грецький уряд Кіпру, і зокрема президента Димітриса Христофяса в зайвих поступках на переговорах про возз'єднання острова з турками-кіпріотами.

Передмова до нього написана Вселенським Патріархом Варфоломієм. Презентація відбулася в Музеї візантійського та християнського мистецтва в Салоніках. Статті підготовлені 60 провідними грецькими вченими з Арістотелевського університету Салонік - істориками, богословами, мистецтвознавцями, соціологами. У кожному томі - 640 багато ілюстрованих сторінок. Розглядаються питання устрою та життя Церкви від її заснування до наших днів, розповідається про догмати, вселенські собори, схизму, церковну літературу, чернецтво, місіонерську діяльність.

Wikipedia заборонила саєнтологам редагувати матеріали на популярному веб-сайті. Згідно з рішенням арбітражної комісії Wikipedia, послідовники цієї церкви та її супротивники постійно змінюють матеріали про саєнтологію на сайті у відповідності з їхніми власними поглядами, що перешкоджає об'єктивному сприйняттю інформації. За рішенням комісії всі IP адреси саєнтологів, були заблоковані. АФП відзначає, що в Wikipedia помітили - саєнтологи редагують всі матеріали про себе з метою створення  сприятливіших уявлень про їх "церкву". Крім того вони видаляли всі негативні погляди і матеріали про саєнтологію. Wikipedia є одним з найвідвідуваніших сайтів в Інтернеті з більш ніж 6 млн. відвідувачів в день. Організація саєнтологів була заборонена в багатьох країнах, оскільки вона вважається тоталітарною сектою. У Сполучених Штатах, однак, вона має статус релігії. Саентологи стверджують, що вони мають мільйони послідовників і більш ніж 6000 організацій у 159 країнах. Найвідоміші члени цієї секти - актори Джон Траволта і Toм Крус.

Румунський Патріарх Даниїл перебуває з офіційним візитом у Вселенській Патріархії з 27 травня по 2 червня. Цей візит був організований у зв'язку з "Роком св. Василія Великого" в Румунії. Св. Синод Румунської Православної Церкви проголосив 2009 р. роком пам'яті св. Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійскої († 379) та інших каппадокійскіх святих. Ініціатива приурочена до 650-літньої річниці з дня заснування Угро-Валашської митрополії (створена у 1359 р. актом Константинопольської Патріархії). У своїй промові до Патріарха Варфоломія Румунський Патріарх, який з 1925 р. є також "намісником престолу Кесарії Каппадокійскої" говорив про зв'язок між Румунської Церквою і каппадокійскими св. отцями.

"Наша присутність в Константинополі - мирний візит, який ми, улюблений брате і співслужителю, здійснюємо в рік, коли по милості Божій, виповнюється 650 років з дня заснування Митрополії Румунської землі або Угро-Валахії, що відбулося в 1359 р., коли св. Григорій Палама преставився в Господі. На прохання правителя Романської землі або Валахії Миколи-Олександра Бассараба, Константинопольський Патріарх Калліст I дозволив митрополиту міста Вічіна в Добруджі Якінтосу титулуватись "митрополитом Романської землі та архіпастирем Угро-Валашської митрополії". Наше духовне паломництво в Каппадокію вказує на вікові зв'язки Вселенської Патріархії і Православної Церкви в Румунії. Ці зв'язки склалися ще в перші століття християнства. Якщо уважно прочитати опис мучеництва св. Сави із міста Бузеу (†372), можна помітити, що текст створений в Романській землі. Звідти, за наказом намісника Малої Скіфії Юнія Сорана, мощі святителя були відправлені в Каппадокію, адже він був родом з цього краю ... Зробити це велів наміснику особисто св. Василій Великий. Ці вікові зв'язки були актуалізовані сьогодні, коли Св. Синод Румунської Православної Церкви вирішив оголосити 2009 рік ювілейним роком св. Василія Великого, архієпископа Кесарійского († 379), коли виповнюється 1630 років з дня його смерті. Зв'язок Румунської церкви зі св. Василієм Великим підкреслюється в нашому титулі - "намісник престолу Кесарії Каппадокійскої". Ця честь була вперше надана єпископу Романської землі Григорію II (1760-1787) Вселенським Патріархом Софронієм, 10 жовтня 1776 р., на знак поваги та вдячності за його фінансову підтримку і щедру гостинність, чим Задунайські землі допомогли Патріархові у важкий для нього час. З 1925 р. цей титул носять усі румунські патріархи, оскільки вони є в той же час й митрополитами Угро-Валахії.
Ми раді, що в ході візиту до Вселенської Патріархії у нас є можливість зустрітися з румунськими православними віруючими, синами і дочками румунського народу, які об'єднані навколо храму Св. Параскеви. Ви люб'язно надали цей храм румунській громаді для задоволення її богослужебних та душпастирських потреб. У цьому контексті висловлюємо надію на поновлення договору між Вселенською Патріархією і Румунською Патріархією, щодо продовження використання храму Св. Параскеви румунської громадою. Це справа християнської любові має велике значення сьогодні ... "

Візит делегації Румунської церкви в Туреччину - лише одна із запланованих Румунським Патріархом поїздок до країн, де проживає румунська діаспора. Після Туреччини він відвідає Францію, де з 9 по 13 липня зустрінеться з румунськими іммігрантами.

У православному центрі Константинопольського патріархату в Шамбезі (Швейцарія) 6-13 червня відбудеться IV Всеправославна передсоборна нарада. Учасники обговорять тему церковного устрою православної діаспори, з яким пов'язано багато проблем, що послаблюють церковну єдність у Православній Церкві. Підготовку до Великого собору було вирішено проводити, організувавши Всеправославні передсоборні наради та Міжправославні підготовчі комісії. За минулі роки пройшли три Всеправославні передсоборні наради (Шамбезі, 1976; 1982; 1986) і п'ять міжправославних підготовчих комісій (Женева, 1971; Шамбезі, 1986; 1990; 1993 і 1999). Нинішня десятирічна перерва у скликанні нарад і в роботі підготовчих комісій була викликана ускладненням у стосунках між Константинополем і Москвою, незгодних щодо питання церковного устрою в Естонії. Зустріч предстоятелів і представників Православних церков у жовтні 2008 року в Стамбулі уможливила відновлення міжправославної співпраці в підготовці Собору.

Початок підготовки до Всеправославного Собору було покладено на Всеправославній нараді (о. Родос, 1961 р.). На цій Нараді був складений великий каталог тем (понад 100), що потребують всеправославного обговорення та узгодження. До Родоської Наради 60-х років помісні Православні Церкви багато життєво важливих питань церковного життя вирішували поодинці, і назріла необхідність спільного всеправославного вирішення цих питань призвела до ідеї скликання достатньо повноважного в канонічному відношенні всеправославного форуму, який за попередньою всеправославною угодою було вирішено назвати "Святим і Великим Собором Східної Православної Церкви" на відміну від Святих Вселенських Соборів, що збиралися в 4-8 ст.

Румунський священик Габріель Григореску, призначений предстоятелем болгарського храму Св. Іллі в Бухаресті, привласнив ключі від храму, чим порушив права болгарської громади столиці.
"Повністю підтримуємо нашого священика Петра Тотева і не залишимо наших співвітчизників без храму", - заявив Русенський митрополит Неофіт, прес-секретар Святійшого Синоду, уповноважений Святійшим Патріархом Максимом вести справи Болгарської Православної Церкви замість нього. У середу ввечері владика повернувся з Бухареста, де зустрівся з представниками болгарської громади.
"Колеги з Дирекції у справах релігій при румунському уряді запевнили мене, що будуть сприяти тому, щоб храм залишився в розпорядженні болгар", - заявив в.о. голови болгарської дирекції у справах релігій Еміль Велінов, який протягом кількох днів вів переговори з високопоставленими чиновниками в Бухаресті щодо врегулювання суперечки про болгарську церкву. Йому обіцяли, що питання буде вирішено на користь болгарської громади. Однак, в день слов'янської просвіти - 24 травня, болгар, росіян та українців ( які регулярно відвідують служби церковно-слов'янською) не пустили в храм. Вони відслужили молебень на вулиці. Болгарський священик заявив, що нікому не передасть ключі від храму, крім Св. Синоду Болгарії, що вручив їх йому 15 років тому.

"Єпархія Мунтеніі і Добруджі вирішила привласнити нашу святиню і призначила предстоятелем храму румунського священика, який заборонив службу болгарською мовою і зажадав платити за оренду будівлі 600 євро", - пише болгарська преса. Будівля була передана у 1954 р. Болгарській Православній Церкві Святійшим Патріархом Румунським Юстініаном.