Синод Єрусалимського Патріархату включив до календаря святих Православної Церкви настоятеля монастиря «Криниця Іакова», що в Самарії, архімандрита Філумена. Патріаршу Літургію в соборному храмі монастиря відслужив Патріарх Феофіл, зачитавши перед мощами новомученика офіційне рішення про включення його до синаксару Єрусалимської Церкви.

 
Філумен загинув мученицькою смертю 29 листопада 1979 року біля вівтаря своєї церкви. Сам він походив з Кіпру, але став ченцем монастиря Гробу Господнього. Вів тихе й скромне чернече життя, яке зовні нічим не відрізнялося від життя інших братів. Його останнє служіння було в монастирі Криниці Іакова, що відвідувався і багатьма євреями, які вважали це місце священним для своєї релігії. Деякі єврейські фанатики вимагали від отця Філумена, щоб він прибрав хрест та ікони з храму під тим приводом, що ці символи заважають їм молитися в священному для них місці. Він відмовлявся зробити це, нагадуючи, що Колодязь Іакова був і залишається православною святинею вже багато сотень років. Батько Філумен був дуже тихою і смиренною людиною. Коли він бачив, що ревні євреї заходять до храму, то переривав службу, аби ті могли помолитись. 29 листопада, в день святого мученика Філумена (3 століття) батько Філумен служив вечірню. Раптом, невідомі особи увірвалися до монастиря. Вони катували Філумена, примушуючи його відректися від Христа: про це свідчать відрубані по частинах три пальці правої руки, якими складається хресне знамення. Обличчя його було розрубане хрестоподібно. Після вбивства злочинці пограбували церкву і кинули бомбу в храмі.

Через чотири роки після похорону, могила священномученика була відкрита ченцями. Всі присутні з подивом побачили, що тіло залишилося нетлінним і благоуханним. Могила була тоді закрита і знову відкрита на Різдво у 1984 році. Тоді ще раз переконалися в нетлінності і благоуханності мощей. Останні були поміщені з благоговінням у вівтар церкви Св. Сіону, де вони стали об'єктом поклоніння за багато років до офіційної канонізації Філумена.

Святий Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви ухвалив, що засідання Виборчого Собору СПЦ, на якому буде обрано нового Предстоятеля, відбудеться 22 січня 2010 року. Головою Собору буде старший за хіротонією Шабачський єпископ Лаврентій. Право брати участь у виборах мають 34 єпархіальних та 5 вікарних єпископів, а також єпископ Охридської єпископії (що знаходиться поза Сербією - в Македонії). Западноамериканський єпископ Максим і Австралійський Ієриней не візьмуть участі у виборах, тому що у них немає п'ятирічного досвіду роботи. Згідно зі Статутом Сербської Церкви, Архієрейський Собор пропонує три кандидатури, з яких Виборчий Собор і вибирає майбутнього Патріарха. Один з трьох кандидатів повинен зібрати для цього абсолютну більшість голосів. Якщо ж цього не відбувається, то відповідно до Статуту, у другому турі беруть участь кандидати, що зібрали найбільшу кількість голосів. Перемагає той, хто за кого проголосує більшість у цьому турі виборів. Якщо і цього разу не знаходиться переможця, Патріарх обирається з двох останніх кандидатів жеребкуванням. Так був обраний і Патріарх Павло. У деяких релігійних колах наполягають, щоб новий Патріарх був обраний «по-апостольськи» - жеребкуванням, але це було б порушенням Статуту Сербської Церкви. Найбільші шанси на успіх є у Чорногорського Митрополита Амфілохія, Зворнічсько-Тузланського єпископа Василія і Захумсько-Герцеговинського єпископа Григорія, але навряд чи хтось із них отримає абсолютну більшість голосів на Виборчому Соборі.

Константинопольський Патріарх Варфоломій, який приїхав на похорон Патріарха Павла в Белград, закликав вирішити проблему невизнаної Македонської Православної Церкви. У своїй промові, присвяченій життю та діяльності Патріарха Павла, Вселенський Патріарх сказав, що Павло доклав багато зусиль для вирішення проблеми «розколу, центр якого в Скоп'є», але не встиг довести справу до кінця. Ці слова Вселенського Патріарха були сприйняті як заклик до сербського вищого духовенства і майбутнього Патріарха Сербської Церкви, аби вони почали шукати рішення у тривалій суперечці між Сербською і Македонською Церквами. У Белград прибули делегації усіх помісних православних церков, що надає ще більше ваги словам Патріарха Варфоломія. Останній сказав, що «був би радий такому рішенню» і, таким чином, визначив «македонське церковне питання», як одне з найголовніших для нового Сербського Патріарха.

У Белград приїхала і делегація Македонської Православної Церкви, очолювана її Предстоятелем, Архієпископом Стефаном, якого супроводжували єпископи - Петро, Тимофій і Климент. Делегація МПЦ не була на спільному богослужінні, але її прийняли в Патріархії місцеблюстителі Патріаршого Престолу Митрополит Амфілохій і Бачський єпископом Ієриней, які є найімовірнішими наступниками Павла.
 
У Македонії рішення про створення «Православної Охридської Архієпископії», згідно з спеціальним томосом Сербської Церкви, вважають помилковим. Не приймають там і її Предстоятеля, єпископа Іоанна Вранішковського, котрий живе в Греції і конфліктує з місцевими церковними властями. «Православна Охридська Архієпископія», хоча й автономна згідно з томосом, наданим їй Сербською Церквою, ще не включена в диптихи і тому Патріарх Варфоломій вважає єпископа Іоанна Вранішковського простим кліриком Сербської Церкви. Гераклейський єпископ Климент (МПЦ) після свого повернення з Белграда, сказав в інтерв'ю газеті «Утрински Весник», що якщо коли-небудь він і сумнівався в позиції Белграда щодо «Охридської Архієпископії» і єпископа Іоанна Вранішковського, то тепер ці сумніви відсутні. За його словами, всім в Белграді вже відомо, що експеримент виявився невдалим через відмову македонського народу побачити в цій структурі вирішення його півстолітньої церковної проблеми. Македонська Православна Церква відокремилася від Сербської Церкви у 1967 р. і оголосила автокефалію, проте донині залишається невизнаною іншими православними церквами.

У Белграді тисячі людей, які бажають попрощатися з покійним Предстоятелем Сербської Церкви Патріархом Павлом, стоять у черзі перед храмом Святого Михаїла. Святійший Синод Сербської Православної Церкви заявив, що похорон відбудеться в четвер, 19 листопада. Патріарха поховають в монастирі Св. Архангелів Михаїла і Гавриїла, що знаходиться за 11 кілометрів від Белграда, в області Раковиця. Така була воля Патріарха Павла, яку сербські Митрополити збираються виконати, незважаючи на те, що згідно з традицією, він повинен бути похований на території Печської Патріархії. На похорон мають приїхати глави, як православних церков, так і інославних конфесій, в тому числі і російський Патріарх Кирило. Константинопольський Патріарх Варфоломій відслужить панахиду. У Сербії оголошено триденний траур.

У листі з виразами співчуття, написанім Патріархом Варфоломієм відразу ж після одержання ним звістки про смерть Павла, йдеться: «З глибокою скорботою ми дізналися сьогодні про успіння нашого брата, Патріарха сербів, Павла. Ми відслужили трасагій після закінчення вечірні, присвяченій святу Апостола і Євангеліста Матвія, і з усім серцем і душею молимося за упокій його душі блаженної в країні живих. Ми виражаємо наші співчуття шанованій ієрархії, духовенству та благочестивому віруючому народу братської Сербської Церкви, які оплакують втрату свого Першоієрарха. Нині ж, тільки Патріарх Павло радіє своєму сходженню до небес. Дозвольте мені повторити слова сербського поета М. Бешковича про Патріарха: «Ніхто в наш галасливий час не говорив так тихо, і голос нікого не чувся так далеко. Ніхто не говорив так мало слів, і ніхто не сказав більше. Ніхто в наш оманливий час не проголосив істину з такою мужністю». Вічная пам'ять! Нехай наш Господь і Засновник Церкви відшукає гідного спадкоємця Патріархові, щоб продовжити його служіння і зберегти традиції і гідність сербського народу».

З огляду на швидке зростання кількості хворих різними видами грипу, Румунський Патріархат закликав відслужити молебень у всіх румунських церквах і монастирях за здоров'я, безпеку і зникнення хвороби, за мир і прощення гріхів. Крім цього, відповідно до Протоколу про співробітництво в галузі охорони здоров'я та духовного партнерства, укладеному між Румунським Патріархатом і Міністерством охорони здоров'я у липні 2008 року, в усіх церквах будуть поширюватися брошури з інформацією про запобіжні заходи проти різних типів вірусу грипу, у тому числі свинячого. Румунський Патріархат організував спеціальну прес-конференцію, присвячену питанням профілактики та своєчасного лікування грипу.

Турецьке Міністерство культури і туризму має намір дозволити православним раз на рік служити Св. Літургію в деяких історичних церквах, які є нині музеями. Серед них храм Св. Богородиці Сумели у Трапезунді. Кілька місяців тому, перебуваючи в цій знаменитої візантійській церкві, група грецьких і російських туристів попросила дозволу у дирекції запалити свічку, але їм було в цьому відмовлено. Подія викликала негативні відгуки за кордоном, після чого турецький міністр культури заявив, що «уряд з повагою ставиться до всіх релігійних вірувань» і пояснив, що наразі прийняті зміни в законодавстві дозволять проводити богослужіння в історичних церквах. Один раз на рік будуть правити Службу Божу й у відомій вірменській церкві на Ахтамарі - невеликому острові на озері Ван. На бані вірменської церкви буде встановлено хрест, як це було в минулому. Зараз історичні православні церкви-музеї в Туреччині позбавлені хрестів.

Митрополити Константинопольського Патріархату, які живуть за межами Туреччини, зможуть стати турецькими громадянами, якщо вони того забажають. Це дасть їм можливість брати участь в адміністративному житті Патріархату. Кожен з них отримає право висунути свою кандидатуру на Патріарший престол, а також зможе взяти участь у виборах нового Константинопольського Патріарха. «Вони будуть мати право обирати і бути обраними на Патріарший престол», - сказав Патріарх Варфоломій під час зустрічі з Архієпископом Дімітріосом та іншими митрополитами Американської Архієпископії (Константинопольський Патріархат) в Нью-Йорку.

Така можливість обговорювалася протягом кількох років. Вселенський Патріарх звертався з усними та письмовими проханнями з цього питання до прем'єр-міністра Туреччини Тайіпа Ердогана. 15 серпня цього року, вперше після багатьох літ, турецький прем'єр-міністр і Патріарх Варфоломій зустрілися на острові Прінкіпо (найбільший з Принцевих островів у Мармуровому морі), відвідали дитячий будинок та інші церковні установи місцевої грецької громади. Під час зустрічі Ердоган в усній формі поінформував Патріарха, що його прохання буде задоволено, і попросив його направити в міністерство заяви ієрархів, які бажають отримати турецьке громадянство. Це питання розглядалося потім на засіданні Священного Синоду Вселенського Патріархату, і митрополити вирішили направити листа названим ієрархам, повідомивши їх про можливість отримання турецького громадянства.
 
Приїхавши до Сполучених Штатів, Патріарх Варфоломій передав ці листи єпископам Вселенського Патріархату в Америці.

Можливість отримання турецького громадянства з’явилась для Архієпископа Америки і всіх вищих ієрархів Патріархату в США, для митрополитів в Європі, митрополитів в Австралії, в Англії, у Кореї, в Гонконзі, в Канаді, у Південній Америці, для вищих ієрархів Криту, і для вищих ієрархів Додеканеса. Захід не поширюється на так звані митрополії «Нових земель» в Північній Греції, тому що хоча вони і знаходяться під юрисдикцією Вселенського Патріарха, згідно з патріаршим указом 1928 р., але в той же час митрополити цих земель беруть участь у роботі Священного Синоду Грецької Церкви. Із канонічної ж точки зору митрополити не можуть брати участь в роботі двох Синодів.

До цього часу тільки ієрархи з турецьким громадянством могли засідати в Священному Синоді Патріархату. Варфоломій змінив неофіційно цю традицію, не зустрівши опору з боку влади, і тепер у Синоді представлені шість митрополитів, що живуть у Туреччині (по півроку кожний), і шість із-за кордону (по року).

 
Митрополити Криту висловили стурбованість тим, що такий крок може бути сприйнятий з обуренням і підозрою серед населення острова. Критично ставляться до ідеї і деякі архієреї Фанару, оскільки такий захід змінить status quo і порушить існуючу рівновагу між ієрархами різних поглядів, що ускладнить вибір нового Вселенського Патріарха. До обрання Патріарха Варфоломія тільки єпископи з турецьким громадянством могли брати участь у виборах нового Патріарха або стати кандидатами. Митрополити, що живуть за межами Туреччини, тільки передавали в Патріархію свою письмову «згоду» з їх вибором.

Таким чином, донині всі Патріархи Константинополя були турецькими громадянами, за винятком патріарха Афінагора, який був Архієпископом Америки та американським громадянином. Він прибув до Стамбула на однім літаку з тодішнім президентом США Труменом і отримав турецьке громадянство просто на летовищі.

Константинопольський Патріарх Варфоломій висловив своє задоволення з приводу зустрічі з президентом США Бараком Обамою, яка відбулася вчора в Білому Домі і тривала півгодини. Патріарх приїхав в Сполучені Штати 20 жовтня і планує пробути там до 6 листопада. Барак Обама сказав Патріархові, що під час його зустрічі з прем’єр-міністром Туреччини Тайіпом Ердоганом, що запланована на 7 грудня, він поставить перед турецьким лідером питання про необхідність поваги до Вселенської Патріархії і про відновлення богословської школи на о. Халка. «Під час свого візиту до Туреччини президент торкнувся у своєму виступі перед турецьким парламентом питання про відкриття духовної школи на Халці і заявив, що продовжить розмову про ці проблеми, оскільки вони відносяться до теми релігійної свободи та прав людини. Це було його послання», - сказав Патріарх Варфоломій. «Ми говорили також і про наших співвітчизників у США і про свободу, яку має Православ'я в Америці. Президент сказав, що це природно, оскільки це передбачено Конституцією Америки». На питання, чи виправила зустріч, що відбулася в Білому Домі, «погане враження, викликане  візитом Обами в Туреччину у квітні, коли він не прийшов на Фанар до Патріарха», Варфоломій відповів: «Для нас те, що тоді президент не прийшов на Фанар, не проблема. Було б добре, якби він прийшов, як це зробив колись президент Клінтон. Але, мабуть, його графік не дозволив цього. Його візит до Туреччини був дуже коротким. Він щойно став президентом. Але те, що він прийняв мене в готелі окремо від інших моїх співбратів, релігійних діячів Туреччини, стало виразом доброї волі та уваги до Вселенського Патріархату. І той факт, що сьогодні, президент Обама, при величезній зайнятості, виділив 35 хвилин свого часу щоб нас вислухати, прийняти і поговорити з нами, також є знаком доброї волі, ввічливості і розуміння проблем Патріархату і наших співвітчизників у Туреччині».

 
На зустріч Патріарха Варфоломія супроводжували Архієпископ Америки Дімітріос і три Митрополити, що приїхали з ним у США - Халкідонський Митрополит Афанасій, Французький Митрополит Іммануїл і Корейський Митрополит Амвросій. 2 листопада Варфоломій відслужив вечірню в храмі Св. Костянтина і Олени (штат Меріленд), де він відсвяткував 18-річчя своєї інтронізації, яка відбулася у 1991 році.

Дві головних організації саєнтологів у Франції оштрафовані кримінальним судом Парижа на 630 000 євро, а їхні лідери засуджені до умовного позбавлення волі. Так Ален Розенберг був засуджений до двох років тюремного ув'язнення умовно і оштрафований на 30 000 євро. Проте секті дозволили продовжувати свою діяльність у Франції.

 
Кримінальний суд обмежився «суворим покаранням», а не забороною. «Заборона може спричинитись до діяльності за межами правових рамок», - зазначили магістрати. Вирок був опублікований у французькій та міжнародній пресі. «Це історичне рішення, тому що в перший раз у Франції церква саєнтологів була визнана юридичною особою, яка організувала групове шахрайство», - сказав представник позивачів адвокат Морріс.

Асоціація саєнтологів оголосила у вівторок, що вона буде оскаржувати вирок. Адвокат останніх Патрік Мезоннеф заявив, що він вбачає «явне протиріччя» у рішенні суду: «Не можна одночасно засуджувати церкву саєнтологів за шахрайство і в той же час дозволяти її діяльність, побоюючись, що вона продовжиться в неорганізованих формах». «Але найголовніше для мене те, що Асоціація може продовжувати свою діяльність», - із задоволенням зауважив адвокат.

Церква саєнтологів, заснована в 1954 році американським письменником Роном Хаббардом, у США вважається релігією, а у Франції класифікується як секта, у відповідності з парламентською доповіддю 1995 року. Лідери організації стверджують, що мають 12 мільйонів послідовників у всьому світі і 45 000 у Франції. Секта приділяє особливу увагу так званій «діанетиці», «науці», що обіцяє вірним досягнення щастя через очищення від негативної енергії мозку за допомогою електричних апаратів, названих електрометрами.

 
Під час судового процесу дві головних організації французьких саєнтологів і шестеро лідерів останніх були звинувачені в шахрайстві, оскільки забрали десятки тисяч євро у чотирьох послідовників секти, скориставшись їх вразливістю. За словами обвинувачуваних, вони витратили кілька десятків (21 і 49,5) тисяч євро на особистісні тести, вітамінні курси, сеанси сауни, а також «одитингу» (буквально - «прослуховування», один з основних методів саєнтології). Вважається, що в процесі «одитингу» саєнтологічний консультант виявляє проблеми неофіта, спілкуючись з ним один на один, і допомагає їх подолати.

15 червня звинувачення вимагало розпустити ці організації, оштрафувавши їх на 4 млн. євро і позбавити волі їхніх лідерів - головних підсудних. Але такий вирок виявився тоді неможливим через поправку до закону від 12 травня, згідно з якою організації, що займаються шахрайством, не можуть бути заборонені повністю, а лише піддані іншим покаранням. Прийняття цієї поправки викликало хвилю обурення у вересні місяці. Супротивники саєнтологів звинувачували їх у тому, що вони чинили тиск на Національні збори. Тому в середині вересня парламент дозволив судові розформувати секту.

 
У Франції подібні процеси проходили в Ліоні у 1997 році і в Марселі у 1999 році, а також у Парижі в 2003 році. Тоді кожен раз секті вдавалося вижити і уникнути заборони.

Чергова зустріч змішаної комісії з богословського діалогу між православними і католиками завершилася без прийняття підсумкового документа. Її учасники назвали дискусію, що відбулася, болючою. Комісія не спромоглась обговорити всі пункти запропонованого їй тексту про «Роль Римського єпископа у єдності Церкви в першому тисячолітті», і тому ця тема залишилась відкритою для обговорення до наступної зустрічі, яка запланована на вересень 2010 року у Відні.
Текст. який викликав суперечки, складався з 13 сторінок і 32 параграфів. «Труднощів було багато, тому і розмови проходили повільно, - заявив один з учасників зустрічі, - Була обговорена тільки половина параграфів. Затримка викликана не тільки різними тлумаченнями, які давалися сторонами деяким місцям тексту, але й різними позиціями окремих представників православних автокефальних церков у певних питаннях».

 
Змішана комісія з богословського діалогу розглядала питання про роль Римського єпископа у першому тисячолітті в чотирьох ракурсах:

 
1. Римська Церква як «перша між помісними Церквами Сходу і Заходу».

 
2. Єпископ Риму як спадкоємець Апостола Петра.

 
3. Роль Римського єпископа в періоди криз у церковній спільноті.

 
4. Вплив небогословських факторів.

 
Той же учасник розцінив результати зустрічі як доказ проти твердження, яке трапляється у деяких ЗМІ, які писали, «що православні представники пішли на поступки і компроміси» у діалозі.

 
Православний секретар комісії митрополит Сасімський Геннадій (Константинопольський Патріархат) заявив, що робота над проектом підсумкового документу була напруженою, але не вистачило часу для її завершення. Він також сказав, що православні члени комісії висловили жаль щодо негативної реакції з боку місцевих християн, які протестували проти проведення зустрічі. Крім того, митрополит заявив, що «діалог триває, базуючись на здорових засадах істини і переданні Православної Церкви». Архієпископ Іларіон Алфєєв в свою чергу, рішуче відкидає звинувачення в тому, що православні члени комісії зрадили православ'я. "На цьому етапі діалогу ми не обговорюємо єдність православних і католиків, але відмінності між нами", - сказав Архієпископ Іларіон.

Жінка, про яку говорять, що вона поєднує в собі матір Терезу і Демі Мур, була обрана головою лютеранської церкви Німеччини (Evangelische Kirche). Вона - перша жінка на цій посаді. 51-літня Марго Кесман отримала 132 із 142 голосів на Генеральній Асамблеї церкви, що проходила в Ульмі (південна Німеччина). Відтепер Кесман буде керувати 25 мільйонами віруючих в країні. "Віра в Бога допомогла мені прийняти це рішення", - сказала вона. Обрана на шестирічний термін Кесман, була єдиним кандидатом на цю посаду. У 2007 році її ім'я з'явилося в газетах всього світу, оскільки будучи «єпископом», вона розлучилася зі своїм чоловіком , також видним членом Лютеранської церкви. У 1999 році Марго Кесман була посвячена в "єпископи", ставши наймолодшим "ієрархом" Німеччини.

16 жовтня в Пафосі на о. Кіпрі відбулось засідання змішаної комісії з богословського діалогу між православною і католицькою церквами, яке проводиться регулярно, раз на два роки. В цьому році стороною, що приймає, стала Кіпрська Православна Церква. Тема зустрічі - «Роль єпископа Риму в єдності Церкви в першому тисячолітті». Засідання будуть тривати до 23 жовтня. Всупереч очікуванням, в роботі комісії братимуть участь і представники Московського Патріархату, які на знак протесту проти присутності делегатів Естонської Церкви (Константинопольського Патріархату), не визнаної РПЦ, покинули засідання, що проходило в Равенні у 2007 році. Католицький священик Елевтеріо Фортін, який виконує обов'язки секретаря повідомив, що «була досягнута угода між Константинополем і Москвою, а також з іншими православними церквами» і додав, що «формальна повнота представництва Православних Церков необхідна для успішного результату діалогу». Змішана комісія складається з 60 осіб - 30 католиків і 30 православних. Її співголовами є Кардинал Вальтер Каспер і Пергамський Митрополит Іоанн Зізулас.

 
 
Перший день засідання проходив під шум протестів, що лунали навколо готелю, де зібралися його учасники. Акцію підтримали ченці місцевого монастиря Ставровуні, священнослужителі і члени деяких християнських організацій. Вони вважають, що мета діалогу між двома Церквами - підпорядкувати православних Папі. Архієпископ Кіпру Хрізостом ιι висловив своє невдоволення з приводу цих протестів, і закликав всіх учасників акції зібратись у понеділок в офісі архієпіскопії. Митрополит Пафосу Георгій сказав, що мета діалогу полягає у встановленні тієї віри, яка була спільною для православних і католиків перед розколом. Оскільки забагато людей зібралося навколо готелю, програма була частково змінена, і учасники не змогли при відкритті засідання помолитися разом у храмі Св. Георгія.