ПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА": СВОЄ І ХРИСТОВЕ
ІОАН, Архієпископ Уманський, Голова Богословсько-канонічної Комісії УАПЦ
Церква повинна стати універсальною, багатонаціональною, яка б вміщувала в себе все багатство культурних традицій України. Не треба відмовлятися від національного, від українських церковних традицій, української мови богослужіння, традицій українського церковного мистецтва. Але Церква не може бути заручницею «національної ідеї». Вона національна й водночас наднаціональна. Церква — це живий синтез національного і світового, і саме з цієї творчої напруги має народжуватися християнський універсалізм: подолання будь-якої обмеженості у Христі. А це означає, що УАПЦ має вийти з регіонального «гетто» і знайти культурно органічні форми своєї присутності на Сході та Півдні. Церква може молитися про національне відродження, поширення української мови і культури. Але вона не повинна бути інструментом українізації, адже їй потрібно об”єднувати в собі не лише тих, хто почувається людьми української культури, а й тих, хто ототожнює себе з іншою етнічною традицією.
|
 |
ПРАВОСЛАВНА УКРАЇНА ОЧИМА ЇЇ АРХІПАСТИРЯ
свящ. Андрій Дудченко
П'ятнадцять років тому на Харківському соборі було обрано нинішнього Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Володимира (Сабодана). Він став пастирем, який об'єднав українське православ'я, що похитнулося від розколу, організованого колишнім Київським митрополитом Філаретом (Денисенком). Служіння Митрополита Володимира - це служіння примирення й об'єднання всіх у Христі. Православні заходу й сходу, центру й півдня країни сприймають владику як свого, а ще більше сприяє цьому те, що рідко який тиждень Предстоятель проводить без поїздок по єпархіях України.
Можна вважати взірцем пастирський підхід Предстоятеля до найболючішого питання українського православ'я: «Автокефалія не має бути самоціллю. Це природний процес у житті Церкви, який неможливо ані прискорити, ані сповільнити. Якщо ж втручатися в хід дозрівання церковної самосвідомості, то негативні наслідки дадуть взнаки й будуть згубні як для пастирів, так і для пастви», - ці слова, сказані кілька років тому, актуальні й сьогодні.
У бесіді з Його Блаженством ми навмисно не зачіпали гострих церковно-політичних тем. У декількох інтерв'ю, що з'явилися в пресі навесні цього року, а також в актуальних зверненнях з різних приводів громадського життя Владика ясно висловив своє бачення спірних питань. Наша розмова з Предстоятелем стосувалася переважно внутрішнього життя Церкви, її єпархій та пастирів, місії й насущних потреб.
|
|
ЧИ ПРИПУСТИМЕ ПОНЯТТЯ “НАЦІОНАЛЬНА ЦЕРКВА” З ОГЛЯДУ НА ПРАВОСЛАВНУ ЕКЛЕЗІОГОЛОГІЮ?
Архімандрит Іов (Геча), Декан Свято-Сергієвського Православного Богословського Інституту в Парижі
Нові дослідження щодо поняття “національна церква” свідчать, що західне християнство схильне до сприйняття цієї концепції, яку завжди охоче приписують Православній Церкві. Можливо, ця тенденція викликана новим піднесенням націоналізму як у Східній, так і в Західній Європі. Але якщо розглянути цю проблему глибше, перед нами постає питання: чи є властивим Православ”ю поняття “національна церква” або ж ця концепція прийшла в Церкву іззовні? Звідси випливає наступне питання: чи припустиме поняття “національна церква” з огляду на православну еклезіологію?
|
|
З ДУМОК ПРО ЄДНІСТЬ ЦЕРКВИ
Блаженніший Митрополит МЕФОДІЙ, Предстоятель УАПЦ
Що ж конкретно ми можемо зродити сьогодні для єдності Православ”я в Україні? Перш за все, ми маємо усвідомити, що межа нашої відповідальності сягає за межі нашої юрисдикції. Православні єпископи України мають прийти до думки про те, що вони несуть спільну відповідальність за стан розділення. Насправді, дехто з єпископів може бути зацікавленим у тому, що Православ”я сьогодні юрисдикційно та канонічно розділено. Влада, кошти, майно… Спокуси не змінюються. Про це свідчить людська історія. Але ми маємо стати вищими від власних інтересів, маємо усвідомити, що єдність Церкви має безумовний пріоритет, що заради неї ми морально зобов”язані відмовитися від власних інтересів.
|
|
«УАПЦ має діяти мудро, не наражаючись на конфлікт зі Вселенським Православ”ям»
Леся Зоря
Церква – це не політична організація і тут головне не вдале позиціювання, а істина. УАПЦ не прагне «судити» Патріарха Філарета і ми про це написали в своєму Зверненні до кліриків УПЦ КП. Адже він ніколи не був членом УАПЦ, а суд над зовнішніми не належить до нашої компетенції. Однак, ми прагнемо облаштувати життя нашої Церкви на канонічних засадах. Логіка нашого кроку проста – ми прагнемо вийти з канонічної ізоляції. Саме тому ми прийняли рішення про неможливість євхаристійного спілкування між єпископатом та кліриками УАПЦ та главою УПЦ КП. На сьогодні жодна Помісна Церква не визнає архиєрейського сану глави УПЦ КП. На соборі ми розглянули Висновок Богословсько-канонічної комісії УАПЦ та додаток до цього документу, де зібрано документальні підтвердження того, що всі Помісні Церкви не визнають Філарета не лише «патріархом», а навіть архиєреєм.
|
|
Звернення Архієрейського Собору УАПЦ до єпископату, духовенства та вірних УПЦ-Київського Патріархату
Сьогодні надійшов час для виправлення помилок. Час, коли кожен з нас має пожертвувати власними інтересами заради об'єднання Українського Православ'я. Об'єднану Українську Церкву має очолити нова постать, ієрарх, що має беззаперечний канонічний статус. Предстоятель УАПЦ Блаженніший Митрополит Мефодій неодноразово наголошував, що готовий відмовитися від головування в нашій Церкві, якщо такий крок буде слугувати об'єднанню Церков. На жаль, на аналогічний крок досі не зважився патріарх УПЦ КП Філарет. Натомість саме його постать викликає сьогодні суперечки в Україні та православному світі. Служіння глави Церкви полягає в тому, щоб об'єднувати. Але, владика Філарет є сьогодні символом роз'єднання. Адже загально відомо, що саме його постать блокує сьогодні можливість об'єднання УАПЦ та УПЦ КП.
|
|
ВИСНОВОК БОГОСЛОВСЬКО-КАНОНІЧНОЇ КОМІСІЇ УАПЦ
До часу повної канонічної реабілітації нинішнього Глави УПЦ КП з боку Вселенського православ”я євхаристичне спілкування між єпископатом УАПЦ та Главою УПЦ КП Філаретом є недоцільним, оскільки суттєво ускладнює канонічне становище УАПЦ.
|
|
ТРИ СПОКУСИ СУЧАСНОГО ПРАВОСЛАВ"Я
Священик Петро Зуєв
Подобається чи ні сучасна Америка нинішнім християнам, проте, схоже, ця країна є останньою державою християнської традиції, яку за своїм впливом на світову політику можна порівняти з Римською імперією. Загадкова пасіонарність сучасного ісламу, стрімке зростання мусульманської громади в Західній Європі, дедалі більший політичний вплив Китаю та Індії, які за прогнозами аналітиків, вийдуть на провідні позиції у світі вже у першій половині ХХІ століття. Зважаючи на все, ми є свідками початку нової епохи — епохи, в якій християни можуть опинитися в меншості й утратити можливість масштабного культурного та політичного впливу. Як існуватиме християнська Церква в нових історичних умовах? Це залежить не тільки від історичних обставин, а й від самої спроможності християнства знайти себе в нових умовах, від того, наскільки ми зможемо звільнитися від тих хвороб, які спотворюють історичне буття Церкви. У кожної Церкви сьогодні — свої спокуси. Країни протестантської традиції накрила потужна хвиля секуляризму. У США та інших країнах вибухають скандали, пов”язані з недостойним способом життя католицького духовенства. Проблема, що, на нашу думку, постає нині перед православною церквою, це подолання трьох спокус чи викликів: націоналізму, релігійного формалізму та конфесіоналізму.
|
|
ІКОНОПИС РОМАНА СЕЛІВАЧОВА
Олесь Клименко, мистецтвознавець
Склалося так, що історія українського мистецтва має дві знакові епохи: Київська Русь і бароко. Тому відродження іконопису йде нині двома магістральними шляхами: наслідування іконопису середньовіччя та орієнтація на пізніші зразки, передусім XVII– XVIII століття. На відміну від російських іконописців, для яких еталоном є мистецтво доби Андрія Рубльова, українські художники більш вільні у своїх стилістичних уподобаннях. Ця свобода, на перший погляд позитивна і творча, насправді – трагічна для нового українського іконопису, несе загрозу духовного релятивізму, втрати митцями світоглядної цілісності й веде до еклектики. Не секрет, що значна кількість сучасних іконописців регулярно змінюють свої стилістичні уподобання, орієнтуються то на ХІ століття, то на XVIII, або ж на кінець ХІХ. Такий міжкультурний "номадизм" є цілком нормальним явищем для нецерковного живопису, однак іконописцю загрожує втратою власної особистості.
|
|
МІЖЮРИСДИКЦІЙНИЙ ДІАЛОГ ЯК ШЛЯХ ДО ПОБУДОВИ ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ
Блаженніший Мефодій, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви
УАПЦ – відносно невелика Церква. Однак, завдяки своїй відкритості та неупередженості своєї еклезіологічної позиції, вона може зіграти ключову роль у діалозі між Вселенським Православ”ям та українським автокефальним рухом. Наша мета – створення Помісної Церкви. Втім, прямуючи до цієї святої мети, ми готові до пошуків консенсусного рішення.
|
|
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ЙОГО БЛАЖЕНСТВА БЛАЖЕННІШОГО МЕФОДІЯ, ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Бог став людиною, аби людина могла стати богом. Ці слова святого Іринея Ліонського, що згодом неодноразово повторювалися Святими Отцями, розкривають не лише сенс нинішнього свята, але й смисл самого нашого існування. Кожна людина хоча б раз у житті поринає у роздуми про сенс свого життя. Звідки ми вийшли, куди прямуємо, для чого живемо? Атеїст відповість вам, що мета людського життя у соціальному прогресі. Агностик або людина гуманістичної культури вкаже на духовне самовдосконалення. Іудей або мусульманин засвідчить, що суть людського життя у покорі та єднанні з Богом. І лише християнин відповість давніми словами Святих Отців: сенс людського життя у тому, аби людина стала Богом.
|
|
Заява Архієрейського Собору УАПЦ щодо питання об"єднання Українського Православ"я (15 серпня 2006 р.Б.)
Однією з головних заповідей Христа, які Він залишив Своїм учням, була заповідь перебувати у єдності: «Щоб були всі одно (...) як єдине і Ми» (Ів. 17, 21-22). Ми з сумом визнаємо, що Українське Православ"я перебуває у стані розділення на три церковні юрисдикції, які не знаходяться у спілкуванні одна з одною, і на ньому ще мають здійснитися слова Христа про єдність. Ми заявляємо про готовність жити згідно слів нашого Божественного Вчителя, Який умовою єдності визначив любов, кажучи: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як любов будете мати між собою» (Ів. 13, 35). У цьому дусі євангельських заповідей єпископат УАПЦ вітає ініціативи з об"єднання Українського Православ"я, які походять як від окремих ієрархів нашої Церкви, так і від наших співбратів з інших православних юрисдикцій, та засвідчує свою готовність сприяти здійсненню богозаповіданої єдності.
|
|
ІМПЕРІЯ ТА ПУСТЕЛЯ
Протоієрей Георгій Флоровський
Ситуація була вельми двозначною. Чи мала Церква прийняти імперську пропозицію та покласти на себе нове завдання? Було це довгоочікуваною можливістю чи, може, небезпечним компромісом? Досвід тісного співробітництва з імперією, фактично, не був цілком удалим та обнадійливим для християн, навіть і за часів правління самого Константина. Імперія не здавалась легким, зручним союзником та партнером для Церкви. За Константинових наступників усі незручності такого “співробітництва” стали очевидними, навіть якщо ми проіґноруємо невдалу спробу Юліана відновити язичництво. Лідери Церкви були вимушені, знов і знов, кидати виклик настійливим спробам цезарів використовувати свою верховну владу також і в релігійних справах. Піднесення чернецького руху у IV столітті не було випадковим. Це була, скоріше, спроба уникнути імперської проблеми та побудувати “автономне” Християнське суспільство поза кордонами імперії, “поза табором”.
|
|
ПОМІСНА ЦЕРКВА У ПЕРСПЕКТИВІ ПРИЧАСТЯ
Митрополит Пергамський Іоан Зізіулас
Основний церковний принцип, пов”язаний з поняттям помісної Церкви в православній традиції полягає в iдентифiкацiї Церкви з євхаристійною громадою. Православна духовнiсть базується на iдеї про те, що всюди, де є Євхаристiя, є й Церква у всій своїй повноті як Тіло Христове. Концепція помiсної Церкви виводиться головним чином з того факту, що Євхаристiя святкується в призначеному мiсцi i в силу своєї кафолічності поєднує в собі усіх членів Церкви, що перебувають у даному мiсцi.
|
|
МІЙ ВОРОГ І ПОМІЧНИК: ТІЛО У ГРЕЦЬКОМУ ХРИСТИЯНСТВІ
Єпископ Діоклійський Каліст (Уер)
Що то за таїна в мені?
"Воно" мій помічник і мій ворог, мій дорадник і мій суперник, мій захисник і мій кат", - так Йоан Лествичник (VII ст.), настоятель синайського монастиря підсумував, своє ставлення до свого власного тіла. Між ним і його власним тілом існує щось типу любові-ненависті: "Як я можу полишити його, якщо я прив"язаний до нього назавжди? Як я можу втекти від нього, коли воно зросло разом зі мною?.. Я обіймаю його. І відвертаюся від нього. То що то за таїна в мені?"
Тут Лествичник виявляє таке ставлення до свого тіла, що є глибоко амбівалентним. Він розглядає тіло як привід, що спричинює гріх і спокуту, як те, що стоїть на заваді й перешкоджає духовному життю. І все ж він не є дуалістом. Він знає, що тіло є творінням Божим, а відтак, по суті, воно є благом. Він розглядає свою фізичність як сутнісний і необхідний елемент своєї особистості, й іде далі за роз”єднання душі й тіла, що відбудеться в момент смерті, до майбутнього їх об"єднання та воскресіння в останній день: "воно піднімається разом зі мною". "Навіть у теперішньому житті, "наполягає він, ми не маємо шукати лише спасіння нашої душі, ми мусимо допомогти нашому тілу досягти святості."
|
|
УКРАЇНА СТОМИЛАСЯ ВІД РOЗКОЛІВ
Голова Богословської Комісії УАПЦ Архиєпископ Херсонеський і Кримський Іоан коментує події останнього Архієрейського Собору УАПЦ
В світі існує багато православних юрисдикцій, що існують за межами канонічного Православ'я. Іноді їх навіть називають «альтернативним Православ'ям». Втім, погляньте на історію цих «альтернативних Церков» - це суцільна історія розколів. Ці групи ніколи не об'єднуються, вони лише постійно конфліктують одна з одною та розпадаються. Про що це свідчить? Розділення - це результат нехтування священними канонами, за якими тисячоліттями живе Церква. Багато хто каже сьогодні, що канони - «застаріли», що їх «неможливо виконати», що вони лише «гальмують церковне життя». Але подивіться, у що перетворюється церковне життя, коли воно будується на засадах «свободи від диктату канонів»? Це - суцільна анархія.
|
|
|
![]() |
21/03/07
Нова публікація на російській версії нашого сайту
На російській версії нашого сайту з"явилися дві цікаві публікації. Це Заява Представництва УАПЦ в м. Москва з питання юрисдикційної приналежності Якова Кротова та інтерв"ю нашої журналістки Л.Зорі з головою Представництва архієпископом Уманським Іоаном
|
|
|
02/03/07
У КИЄВІ ВІДБУВСЯ ЧЕРГОВИЙ АРХІЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР УАПЦ
КИЇВ. 02.03.2007. В приміщенні Патріархії під головуванням Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Митрополита МЕФОДІЯ відбувся Архієрейський Собор Української Автокефальної Православної Церкви. Учасники Собору обговорили актуальні питання життя УАПЦ та стан стосунків між УАПЦ та іншими Православними Церквами України.
Заслухавши звіти єпархіальних архієреїв, Собор висловив стурбованість агресивною діяльністю глави УПЦ КП «патріарха» Філарета, що проводить агітацію за приєднання парафій УАПЦ до УПЦ КП без згоди правлячих єпископів УАПЦ. Заслухавши доповідь Голови Богословсько-канонічної комісії УАПЦ Високопреосвященного Архієпископа ІОАНА, Собор затвердив Висновок цієї комісії щодо неможливості євхаристійного та молитовного спілкування між єпископатом і духовенством УАПЦ та главою УПЦ КП Філаретом (Денисенко). З цього приводу було прийнято спеціальну Постанову.
|
|
|
01/03/07
ВІДБУВСЯ ТРЕТІЙ РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ МІЖ УАПЦ ТА УПЦ
Підсумовуючи результати зустрічі, Голова комісії УАПЦ по діалогу з УПЦ митрополит Галицький Андрій зазначив: «В ці дні Великого посту ми мали змогу подивитись в очі один одному і обговорити всі ті питання, які хвилюють всіх нас – архієреїв, духовенство і народ. Розкол в українському Православ”ї приносить багато шкоди для всіх нас. Треба вирішувати наші проблеми крок за кроком. Такий діалог сприяє усуненню непорозумінь і перешкод на шляху до єдності, до єдиної Чаши, щоб мир і любов були в нашій Церкві».
|
|
|
01/12/06
АНКАРА. У спільній декларації Патріарха Константинопольського та Папи Римського говориться про захист християнських цінностей у Європі.
АНКАРА. 30 листопада. Повага релігійної свободи має стати одним з критеріїв при вступі до Європейської Спільноти, заявили у четвер у спільній декларації Патріарх Константинопольський Варфоломій та Папа Римський Бенедикт XVI. Вони підкреслили важливість християнських цінностей для Європи. Папа закликав християн «знову усвідомити європейське коріння, традиції, а також християнські цінності та надати їм нового життя». За думкою Патріарха та Папи, ЄС також має бути охоронцем захисту релігійних меншин. При цьому вони піддали критиці ситуацію, що складається зі забезпеченням таких прав у Туреччині. Туреччина – світська країна, 95% населення якої сповідає іслам. Місцеві християни, особливо православні, відчувають на собі низку обмежень та вважають, що наближення країни до ЄС позитивно відіб”ється на розвиткові ситуації.
|
|
|
01/12/06
ТУРЕЧЧИНА. Відбулася зустріч Патріарха Варфоломія I та Папи Римського Бенедикта XVI
Як повідомляє офіційний сайт візиту Папи Римського в Константинопольський Патріархат, 29 листопада в міжнародному аеропорту імені Ататюрка Патріарх Константинопольський Варфоломій I зустрічав Бенедикта XVI. Його супроводжували архієпископ Димитрій (Грецька Православна архієпископія Америки) і митрополит Пергамський Іоанн, співголова Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною та Римсько-Католицькою Церквами. Після прибуття в місто Понтифік поїхав у Фанар - район Стамбула, в якому знаходиться резиденція Патріарха Константинопольського. Варфоломій I привітав Папу в Патріаршому кафедральному соборі святого Георгія у Фанарі. У цього невеликого храму немає купола, тому що в Османській імперії куполи могли бути тільки в мечетей. Немає й хреста на вході, тому що хрест - релігійний символ.
|
|
|
24/11/06
24.11.2006. КИЇВ. Призначено нового Голову Синодальної комісії по діалогу з УАПЦ
У середу, 22 листопада, під час засідання Священного Синоду УПЦ була оприлюднена інформація Блаженнішого Митрополита Володимира про роботу Синодальної комісії УПЦ по діалогу з УАПЦ. За останній час було проведено дві зустрічі, на яких були сформульовані найважливіші проблеми, що вимагають обговорення і вирішення. Священний Синод схвалив роботу Комісії та її позицію в переговорному процесі з УАПЦ, а також благословив брати участь в засіданнях Комісії та в переговорному процесі в якості спостерігача з правом дорадчого голосу клірику Київської єпархії священику Петру Зуєву. Члени Синоду також заслухали рапорт митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея про звільнення його з посади Голови Синодальної комісії УПЦ по діалогу з УАПЦ. Головою Синодальної комісії був призначений архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан.
|
|
|
24/11/06
Нова публікація на нашому сайті
На російській версії нашого сайту опубликовано відкриту лекцію Голови Богословсько-Канонічної Комісії УАПЦ архиєпископа Іоана під назвою "Аскетична система преподобного Максима Сповідника". Лекція була прочитана в рамках діяльності Вищої християнсько-гуманітарної школи - спеціальної навчальної програми Центру богословських студій, що діє в Києві з 2002 р.
|
|
|
26/10/06
НІМЕЧЧИНА. Щорічно у світі 170 тисяч християн помирають мученицькою смертю
Згідно з даними міжнародних організацій з захисту прав християн, щороку 170 тисяч християн у всьому світі гинуть смертю мучеників, близько 200 мільйонів християн піддаються переслідуванням і дискримінації за свої релігійні переконання. Такі цифри були зазначені в декларації про сучасне переслідування християн, нещодавно підписаній на екуменічному з'їзді в Бланкенбурзі (Східна Німеччина) представниками православної, католицької та протестантської конфесій.
|
|
|
|
