Пасхальне послання Вселенського Патріарха Варфоломія

                                                     Варфоломій
                       Милістю Божою Архієпископ Константинопольський,
                                Нового Рима і Вселенський Патріарх
                                               Всій повноті Церкви
                    Благодать, мир і милість від Воскреслого у Славі Спаса
                                             Нашого Ісуса Христа
 
Дорогі возлюблені браття і діти в Господі,
 
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
 
У XIX-му столітті людство почуло з вуст трагічного філософа похмуре: «Бог помер! Ми його вбили. Ми всі його вбивці. Бог залишиться мертвим! Що є ці храми, як не могили і надгробки Бога? ». А через кілька десятилітть, з вуст іншого філософа людство почуло: «Бог помер! Панове, я сповіщаю вас про смерть Бога! ».
 
Ці заяви філософів-атеїстів потрясли свідомість людства. І замішання запанувало не тільки в літературі і мистецтві, але й у богословських колах, в яких стали говорити, в основному на Заході, навіть про «теологію смерті Бога».
Природно, Церква ніколи не мала сумнівів в тому, що Бог помер.
 
Це сталося в 33-му році на Голгофі в Єрусалимі, у часи Понтія Пілата, намісника Іудеї. Після того, як Він перетерпів нечувані Пристрасті, Він був розіп'ятий як злочинець, і близько дев'ятої години в п'ятницю, сказавши «Звершилось!» Він віддав дух! Це безперечна історична реальність.
 
Єдинородний Син і Слово Боже, Ісус Христос, істинний Бог, помер «за всіх» людей! Після того, як Він прийняв все наше: тіло, душу, волю, енергію, тягарі, тривогу, біль, печаль, зідхання, радість ... все крім гріха, Він, зрештою, взяв і нашу найбільшу проблему - смерть.
 
Причому Він прийняв найболіснішу і найпринизливішу форму смерті, тобто смерть на Хресті. До сих пір ми погоджувалися з філософами. Ми навіть погодимося з тим, що церкви, храми - це «могили», «надгробки» Бога! Однак ...! Ми знаємо, переживаємо і поклоняємося померлому Богові, що «був єси мертвий, Життєдавець»!
 
Незабаром після страсної п'ятниці, в сутінках «єдиної з субот», що проминала, в неділю, відбулося те, заради чого і здійснилася через Втілення і Пристрасті, Хрест, і зішестя в пекло - Божа ікономія - Воскресіння...!
 
А це, тобто Воскресіння, теж є незаперечною історичною реальністю ...! І ця реальність має прямі та рятівні наслідки для всіх нас. Воскрес Син Божий! Воскрес Бог з усіма рисами Своєю людяності: з Тілом, яке Він взяв від Пречистої крові Пресвятої Богородиці, і зі Своєю святою душею. Він воскрес із мертвих і «воскресив всенародного Адама як чоловіколюбець»!
 
Гріб Ісуса, «порожній гріб» Йосипа, залишиться назавжди порожнім! Замість труни для мертвих він став пам'ятником перемоги над смертю, джерелом життя! Зійшло Сонце Справедливості, «з гробу прекрасного», даруючи нам невечірнє світло, мир, радість, бадьорість і вічне життя! Так, храми - це «гроби» Бога! Але Гроби порожні, залиті світлом, повні «життєдайним запахом», весняним великоднім ароматом, гарні, приємні, прикрашені миртами славними і квітами відчутної надії, гроби животворні і живоносні!
 
Смерть Бога повалила сили пекла; смерть перетворилася в просту подію, яка веде людину з смерті в Життя. Церкви, «гроби» Бога, це широко відкриті ворота любові Бога, це розкриті двері Шлюбної палати Його Сина, що «як Наречений прийшов з Гробу», а ми – віруючі, що входимо туди «святкуємо перемогу над смертю, знищення пекла і  іншого життя вічного початок, і радіючи, оспівуємо Того, що це вчинив, Єдиного благословенного Бога батьків і препрославленного».
 
Отже, добре, що помер Бог, і Його смерть стала нашим життям і воскресінням! Добре, що існує так багато Його «надгробків» у світі; стільки святих храмів, куди вільно може увійти змучена, втомлена і невтішна людина і звільнитися від тягаря свого болю і агонії, страху і вразливості, і «позбутися» своєї смерті! Добре, що є церкви Розіп'ятого, Померлого, Воскреслого і вічно Живого Христа, де зневірена людина нашого часу, обманута усіма ідолами, всіма «нікчемними богами», які пограбували її серце, тобто її ікономію (зведення дому), обманута ідеологією, філософією, метафізикою та всіма іншими « пустими спокусами » нинішнього «оманливого» століття, знаходить і притулок, і розраду, і спасіння.
 
З Вселенської Патріархії, Матері Церкви, яка переживає в повній мірі Пристрасті, Біль, Хрест і Смерть, але також і Воскресіння Боголюдини, посилаємо всім чадам нашої Церкви сердечне великоднє вітання і благословення, і обіймаємо вас з любов'ю воскреслого із мертвих і вічно Живого і Життєдайного Ісуса Христа. Йому належить слава, держава, честь і поклоніння, разом з Отцем і Святим Духом на віки. Амінь!
 
Свята Пасха 2009
 
† Патріарх Константинопольський
Полум'яний за всіх вас молільник до Воскреслого Христа