Більш ніж третина єпархій Еладської церкви відмовились сплачувати податок на нерухомість.

32 митрополії (єпархії) в Греції відмовляються платити щорічний податок на нерухоме майно, яким вони володіють. Як пише грецька газета «Віма», 30 з 80 єпархій в Греції під різними приводами відмовляються подати податкові декларації. Якщо додати до цього числа і митрополії, які перебувають під юрисдикцією Константинопольського Патріархату, а також митрополії напівавтономної церкви Криту, то стане зрозуміло, що вимоги закону ігнорує значна частина Церкви.

Нещодавно міністр економіки І. Папатанасіу звернувся до Архієпископа Ієроніма зі скаргою на окремих митрополитів, передавши йому список імен ієрархів, які відмовилися платити податки. На цьому тижні список був опублікований у грецькій пресі, що призвело до нової хвилі критики на адресу Церкви.

Проблема сплати податків ускладнила стосунки між керівництвом Еладської церкви і двома головними політичними партіями країни - лівою ПАСОК і правою «Новою демократією». Голова опозиційної ПАСОК Г. Папандреу публічно пообіцяв після того, як прийде до влади оподаткувати церковну нерухомість. З іншого боку, вперше за багато років Синод Еладської Церкви заявив, що він не задоволений рівнем співпраці з консервативною «Новою демократію», оскільки на зустрічі архієпископа Ієроніма і прем'єр-міністра K. Караманлі, що відбулася в понеділок, не вдалося вирішити жодного проблемного питання у взаємовідносинах між Церквою і державою.

Для спостерігачів є очевидним кінець «епохи Христодула» у відносинах між Церквою і державою. Активна позиція покійного грецького Архієпископа Христодула в царині політики і церковного життя дозволила стати Церкві учасником суспільного діалогу та рівноправним партнером уряду.

Новий голова Еладскої Церкви Архієпископ Ієронім утримується від публічної діяльності в сфері політики, воліючи не висловлюватися перед телекамерами не тільки з політичних, а й з церковних проблем.

На думку деяких спостерігачів, Еладська Церква опинилась в незвичному для неї становищі - на периферії суспільного життя. У цій ситуації державні установи дозволяють собі дії, на які раніше у них не вистачило б сміливості. Світова економічна криза змусила грецький уряд шукати нові надходження в бюджет і зайнятися табуйованим раніше питанням оподаткування церковної власності. Тому «Нова демократія», яка користувалася традиційною довірою Церкви протягом багатьох років, була змушена зробити цей рішучий крок і направити в Архієпископію список митрополій, які виявилися боржниками.

Фінансова криза позначилася й на житті Еладської Церкви. Зменшується кількість пожертвувань, скорочується прибуток, що надходить до храмів від продажу церковних свічок. Разом з тим, з точки зору держави, надана раніше Церкві допомога зобов'язує її сьогодні сприяти владі у подоланні наслідків кризи. Церква могла б допомогти не тільки виплатою податків, що вона заборгувала, але й передачею частини церковної власності державі. У зв'язку з цим Архієпископ зазначив, що Церква згідна з тим, що потрібно допомогти, але поступиться своїм майном не державі, а муніципалітетам. У свою чергу, Церква хотіла б мати вільніший доступ до європейських фондів.

Питання церковної власності є одним з найсерйозніших у стосунках Церкви та світськоЇ влади Греції. В 1833 році грецький уряд захопив значну частину монастирського майна, закривши 4 / 5 монастирів в країні і націоналізувавши їх власність. Вже 175 років сторони не можуть знайти вирішення проблеми. Навіть Європейський суд з прав людини в Страсбурзі засудив грецьку державу в 1994 році за порушення основних прав людини і права власності.

Податки на нерухоме майно повинні платити всі єпархії Еладської церкви, митрополії Церкви на о. Криті та Додеканезі, а також всі монастирі, що володіють нерухомістю. Суперечливим залишається питання про власність монастирів на Афоні, який має особливий статус чернечої республіки. Однак уряд, особливо після скандалу який вибухнув у Ватопеді, не схильний ні для кого робити виняток. У той же час, держава не знає, які заходи потрібно вжити щодо боржників.

Наразі уряд не має наміру відновлювати скасований за правління Сімітіса закон, який обкладав 35-відсотковим податком продаж свічок у міських церквах та 25-відсотковим податком продаж свічок у сільських районах, оскільки не існує способу контролювати ці надходження.

Венцислав Каравалчев (за матеріалами грецьких газет «Віма» і «Елефтерос тіпос»)